Цитата
“У нас є сім методик, які на рівні українського законодавства є діючими. Держінспекція та Держгеонадра нараховують збитки по цих методиках. Якщо брати по ресурсно – це атмосферне повітря, вода, грунт, земля, акваторія, ліс, природно-заповідний фонд. На сьогодні маємо вже майже 2 трлн збитків. Це стосується води, атмосфери та землі. Що стосується надр – це теж вже близько 6 трлн, які надала Держгеонадра”, – повідомив Ставнійчук.
Деталі
За його словами, основна мета полягає зараз у збиранні доказової бази збитків та уніфікації підходів їх визнання на міжнародному рівні.
“Для цього Міндовкілля працює з багатьма міжнародними організаціями. Ми зараз збираємо інформацію, всі напрацювання міжнародних та наших експертів. Ці методики, які є зараз, частково будуть змінені після напрацювань. Тобто, основне завдання – ми збираємо дослідження для достатньої доказової бази, яка у подальшому буде задіяна для того, щоб отримати всі ці шкодування”, – повідомив він.
За словами представника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора України Богдана Мазурка, одним з основних викликів наразі є реалізація механізмів стягнення збитків за шкоду довкіллю на рівні українського законодавства.
“У нашій діяльності ключове місце належить методикам. Вони є рушієм, який визначає подальший рух, у тому числі, у доведенні вини осіб, які причетні до вчинення злочинів та отримання компенсації. Ситуація із тим, як це трактується в Римському статуті, у Женевській конвенції та протоколі до неї – складна, бо там досить не чітко вказані формулювання. Навіть відсутні певні критерії, які визначають наявність того правопорушення у розумінні навіть міжнародних злочинів. Це також є ключовою проблемою у наших розслідуваннях, оскільки сам факт здобуття доказів також має на щось спиратися, на певні критерії. Визначення подальших перспектив, знову ж таки, - це виходить із наявності здобутої доказової бази. Це проведені належним чином слідчі розшукові та процесуальні дії, які допоможуть зафіксувати факт масштабів шкоди”, – пояснив Мазурок.
Він також зазначив, що ключовим моментом є наявність підтвердження масштабності серйозності спричиненої шкоди, який на законодавчому рівні потребує врегулювання.
“Ми працюємо над європейськими директивами, і законодавство, у будь-якому випадку, буде імплементоване до європейського. Необхідно залучити більше зусиль, щоб це сталося скоріше. На міжнародному рівні буде прийнято цей механізм, і для цього працюють багато українських та міжнародних інституцій. Я вважаю, що найближчим часом ми отримаємо механізм, та будемо знати чітко – куди та як ми будемо подавати ці збитки”, – додав представник Міндовкілля Олександр Ставнійчук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Реєстру збитків від агресії рф бути: підписали політичну декларацію
Доповнення
Європейський соціально-економічний комітет, дорадчий орган ЄС, закликає визнати екоцид кримінальним злочином, аби притягнути росію до відповідальності за її дії в Україні.