Цитата
“Гендерна рівність — це не стільки мета, а скільки процеси та принципи. Безумовно, Україна має багато чого ще зробити. Проте, і зроблено вже багато. Наприклад, інституційні кроки для того, щоб гендерна політика не була „екзотичною“ добавкою до так званих „важливих“ справ. Сьогодні є великі інституційні зміни в різних структурах та органах влади, в секторі безпеки та оборони. Є ті, кого ми називаємо гендерні радниці, які працюють для того, аби ця система стала „живою“”, — розповіла Суслова.
Проте, ще залишається й багато проблем. Основна з них, на думку експертки, — стереотипи. Навіть при змінах законів, запровадження сталих систем, що зменшили прояви дискримінації жінок, гендерні стереотипи часто все зводять нанівець.
“Хоча, закон про запобігання і протидію дискримінації в Україні абсолютно чітко ставить барʼєри на шляху того, що називається утиском, різними аспектами прояву дискримінації, всього того, що ми називаємо стереотипами”, — зазначила Суслова.
Щодо сфер, де існують проблеми в Україні, то це дисбаланс на ринку праці. Він стосується не лише оплати праці, а й доступу до різних професій та спеціальностей.
“Україна дотепер не скасовувала Конвенцію Міжнародної організації праці, запроваджену ще в 1937 році і вже дератифіковану більшістю країнами. Крім України там ще залишилася росія і, здається, білорусь. А це обмежує доступ до деяких професій та видів робіт, які жінкам можуть бути цікавими, і вони можуть бути досить прибутковими. Є проблеми з умовами праці та умовами служби. Наприклад, сектор безпеки і оборони. Дуже давно вже йде мова про туфлі на підборах, які жінкам, що служать в армії, приносять незручності не лише на парадах, а й загалом”, — розповіла експертка.
Ще одна проблема, яка стоїть гостро — насильство. Крім того, з війною виник ще один жахливий феномен — сексуальне насильство, повʼязане з військовою агресією. З його наслідками Україні доведеться боротися ще довго. Наразі ведеться робота щодо створення умов, які б перешкоджали і виникненню насильства, і толерування його в суспільстві.
“Ще є сфери, до яких гендерна експертиза не так швидко дісталася. Наприклад, інфраструктура часто є дуже не дружньою до жінок, до осіб із сімейними обовʼязками”, — додала Суслова.