КИЇВ. 11 серпня. УНН. В ексклюзивному інтерв’ю УНН заступник міністра охорони здоров'я - головний санітарний лікар України Ігор Кузін торкнувся питань біобезпеки, які гостро постали з початком повномасштабної війни перед усією нашою країно. Дії ворога погіршують ситуацію з кожним днем – негативний вплив підриву Каховської ГЕС складно переоцінити. Але в Україні і до війни були проблеми, які погіршували санітарно-епідеміологічну ситуацію, мова йде, зокрема, про низький рівень вакцинації населення. Про те, яка ситуація в країні і як система санітарного захисту справляється з викликами читайте в інтерв’ю.
- Чи безпечно купатися у морі в Одесі?
Після підриву Каховської ГЕС у нас дійсно п’ять областей України були в зоні впливу надзвичайної ситуації. Найбільш критична ситуація була в Миколаївській, Херсонській областях, там було оголошено про надзвичайну ситуацію національного рівня. В цих областях були найбільші епідемічні ризики. Через деякий час ситуація змінилась, і ми бачили дійсно, що в доволі значному відсотку випадків вода з поверхонь водойм в Одеській області почала дуже швидко погіршуватися й тоді були прийняті рішення, які були зафіксовані місцевими комісіями по техногенно-екологічній безпеці про заборону купання в трьох областях – Херсонській, Одеській, Миколаївській.
Зараз ми бачимо, що будь-яка водойма схильна до самоочищення. Зараз уже загальний відсоток невідповідних проб трохи перевищує 15%, тобто вода поступово приходить у норму, але є декілька особливостей. Перша полягає в тому, що після того, як відбуваються зливи, або після шторму вода доволі швидко погіршується, і ми найчастіше фіксуємо перевищення показників у 50 разів. Це відбувається кожного разу після таких природних явищ. Тому обов’язково, попри потенційний дозвіл на оздоровлення, на купання, ключовим буде забезпечення постійного моніторингу води поверхневих водойм, і у випадку перевищення скоріш за все буде застосовано тимчасове обмеження й заборона купання протягом одного-двох днів, поки вода не стабілізується.
Те, що ми бачимо по Одеській області, то дійсно на території деяких населених пунктів ми бачимо ще перевищення показників саме по якості, безпечності води поверхневих водойм, але на цих територіях ми сподіваємося, що місцева влада не буде дозволяти купатися.
Загальні наші вимоги й позиція полягає в тому, що на тих територіях якщо є можливість забезпечити безпекові питання, то потенційно це може бути дозволено.
- Тобто в Одесі наразі безпечно купатися?
У морській воді так (станом на 9 серпня – ред).
- Яка загалом ситуація у водоймах в областях, які постраждалих через підрив Каховської ГЕС?
Вона поступово покращується. Загалом по п’ятьох областях (які постраждали через підрив Каховської ГЕС — ред.) десь на 15% — перевищення у пробах за деякими показниками. Перевищення проб йдуть в основному по мікробіологічним показникам й це холероподібний вібріон. Це говорить про те, що температура навколишнього середовища доволі сприятлива для того, щоб холероподібний вібріон розвивався. Він не має епідемічного значення, тобто він не може викликати спалахів. Він зазвичай може викликати гостру кишкову інфекцію у людини, яка буде ковтати таку воду, або яка буде вживати морепродукти, річкові продукти, які будуть виловлені з саме цих водойм.
По суті зараз ситуація вже краща, але ми дійсно будемо продовжувати спостерігати, особливо за холероподібними вібріонами, й в цілому за епідемічним сезоном щодо холери до кінця вересня. Тому що лише в кінці вересня температура спаде до тих показників, коли ми можемо сказати, що вже точно «холерний сезон» пройшов.
В цих областях загальна епідемічна ситуація зараз перебуває в межах, які характерні для цього періоду, тобто це означає, що десь біля 30-35% усіх випадків – це харчові отруєння, харчові інфекції, які пов’язані з порушенням правил приготування їжі. Вони найчастіше реєструються у літній період, тому тут потрібно особливо звертати увагу на правила приготування їжі, зберігання. Нічого екстраординарного та специфічного ми поки що не спостерігаємо.
- Тобто не було зафіксовано випадків холери?
У нас було зафіксовано декілька підозр на холеру, які відпрацьовувалися відповідно до національних протоколів. Такі підозри у нас були зафіксовані на території Запорізької області, також була така підозра на території Чернігівської області. Це, по суті, доволі важка гостра кишкова інфекція. Швидкі тести показували позитивні результати й відповідно по холерному сценарію було відпрацьовано всі ці випадки, але під час епідемічного розслідування діагноз холера, було знято і виявилася сальмонельозна інфекція.
- Спалахів гостри кишкових інфекцій не було?
Спалахів ми не реєстрували і всі випадки саме гострих кишкових інфекцій були в межах цього епідемічного сезону, який зазвичай є, і вони не були пов’язані між собою.
- Трохи більше місяця тому в МОЗ заявляли, що готують медичну систему до можливого теракту росії на ЗАЕС. Чи можна стверджувати, що медична система готова на 100%?
Ми робимо все, що від нас залежить для того, щоб система була постійно готова. Тому що готовність – це не сталий процес, коли щось зробили і система готова й ми будемо чекати далі. Готовність – це постійний процес удосконалення, постійний процес відпрацювання, оновлення запасів. Зараз ми маємо щонайменше 190 закладів охорони здоров’я по всій країні, які визначені у нас як головні на випадок реагування на надзвичайні ситуації. Це заклади профздоров'я, які готові до радіаційних, ядерних, біологічних або хімічних ризиків. В ці заклади в першу чергу будуть госпіталізуватися ті пацієнти, які будуть потребувати надання допомоги, або будуть в зоні ураження.
Стосовно швидкої медичної допомоги, то по всій території України щонайменше 10% бригад будуть перепрофільовані на реагування на випадок біологічних, хімічних та ядерних загроз. Всі ці бригади мають спеціальне додаткове оснащення, яке допомагає захистити себе, або застосовувати специфічні засоби профілактики, лікування.
Тому система постійно вдосконалюється. Зараз система готова відповідно до національних протоколів. Ми сподіваємося, що у випадку, будь-якої надзвичайної ситуації система спрацює швидко.
- В Україні свого часу відбулася реорганізація СЕС, частину функцій перейняла на себе Держпродспоживслужба. Наразі яка ситуація в сфері санітарно-епідеміологічного нагляду? Чи він достатній?
Є насправді така загальна логіка цього розділення – та особа яка контролює, вона не повинна мати вплив на видачу дозвільних документів, і вона не повинна приймати рішення щодо оцінки ризиків. Якщо вона оцінює ризики й може перевіряти об’єкти, то в неї виникає конфлікт інтересів, тому було розділено, так само як це робиться в Європейському Союзі, у всіх інших країнах. Було розділено орган, який займається оцінкою ризику й орган, який окремо застосовує будь-які санкції, такі як перевірки, штрафні санкції, відсторонення, і ця функція була покладена на Держпродспоживслужбу.
З 1 жовтня вступить у силу закон України про систему громадського здоров’я – це базовий закон, який дозволяє остаточно врегулювати цей розподіл функцій. До 1 жовтня ми ще працюємо по доволі застарілому законодавству, коли у нас працює закон України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя й це той закон на базі якого працювала вся державна епідеміологічна служба.
В чому буде особливість. На рівні кожної області у нас працює Центр контролю та профілактики хвороб. В кожному районі, або в об’єднаних територіальних громадах є районне представництво – це доволі розгалужена мережа і сумарно в цій системі працює 18-19 тис. фахівців. У нас приходять нові лікарі епідеміологи, система постійно оновлюється, але це конкретно орган, який буде відповідати за профілактику, за швидке реагування на спалахи, за проведення епідеміологічного нагляду, за розробку протиепідемічних заходів, за вакцинацію, за питання біобезпеки, тобто все окрім контролюючої функції.
Разом з тим фахівці системи громадського здоров’я мають право з 1 жовтня безперешкодного доступу до будь-якого об'єкта, якщо це пов’язано з розслідуванням спалаху.
Все, що стосується контролюючої функції буде залишатися у Держпродспоживслужбі. Загальний алгоритм в законі прописаний таким чином, що як тільки головний державний санітарний лікар відповідної області подає відповідну доповідну, або подання до Держпродспоживслужби, то у терміновому порядку має бути проведена інспекція якщо цього вимагає законодавство або якщо є якісь ознаки того, що там є якісь порушення санітарного законодавства.
- Чи можна говорити, що Україна перебуває перед постійним викликом виникнення епідемічних спалахів?
Мені здається, що це виклик для кожної країни, тому що кожна країна реєструє спалахи на своїй території. Україна має певні особливості й в нас епідемічні ризики трішки більші, через те, що у нас триває війна, яка призводить до руйнування інфраструктури. У нас так само є проблеми з доволі низьким рівнем вакцинації. Ми також розуміємо, що будь-яка аграрна країна, особливо там де розвинутий ветеринарний сектор, найчастіше стикається з зоонозними захворюваннями (інфекції, спільні для тварин і людини, збудники яких паразитують в організмі певних видів тварин – ред.). Україна має доволі потужну аграрну базу, ветеринарну базу, тому буде стикатися із подібними спалахами.
- Південна Корея нещодавно ухвалила рішення не скасовувати протиковідні заходи через спалах хвороби. Україна готується до можливого нового сплеску COVID-19, наприклад, восени, адже це все ж сезонна хвороба?
Так, все вірно. Ми розраховуємо на те, що все ж таки починаючи напевно з жовтня місяця, ми будемо бачити поступове зростання показників захворюваності на COVID-19. Таке зростання характерне вже по всім минулим епідеміологічним сезонам. Станом на зараз у нас проводиться секвенування штаму вірусу і ми розуміємо, який штам циркулює на території України. Всі штами, які ми виділяємо і, відповідно, якими обмінюємося з міжнародним співтовариством – це все підвиди, підтипи штаму Omicron. Штам Omicron характеризується тим, що він доволі швидко передається, він найчастіше протікає у легкій формі, якщо людина вакцинована. Тому такі характерні особливості ми будемо спостерігати під час цього епідемічного сезону, епідемічного підйому.
Але тут є декілька особливостей. Перш за все, Україна вже припинила карантинні обмеження і відповідно тепер коронавірусна інфекція буде вже найближчим часом виведена з категорії особливо небезпечних інфекцій.
Буде так само спрощено механізм госпіталізації, тобто ми не будемо вимагати для планової госпіталізації до закладу охорони здоров’я обов’язкового тесту на COVID-19, але такі тести можуть бути залучені для, наприклад, онкологічних диспансерів, або там де є люди з імунодефіцитом.
Вакцинація буде залишатися суворо рекомендована для певних груп населення й особливо, це буде стосуватися вікової групи 60+, оскільки вони найчастіше важко переносять коронавірусну інфекцію і великий відсоток летальних випадків припадає на цю категорію.
По регіонах ми будемо застосовувати такий ж підхід, як до гострих респіраторних вірусних інфекцій. Тобто мова буде йти про те, що якщо загальна захворюваність на всю групу гострих кишкових інфекцій перевищує певний так званий епідемічний поріг, то застосовуються локальні карантинні обмеження. Це може бути припинення або тимчасовим припиненням навчання в школах, це може бути обмеження по користуванню громадським транспортом, застосування масок, або інші протиепідемічні заходи на рівні області. Така тактика працює близько 10 років в Україні по всім гострим інфекціям респіраторного тракту і COVID-19 тепер буде частиною цього «клубу» гострих респіраторних інфекцій. Тому ми проводимо активну роботу та закликаємо всіх до вакцинації. Вакцини проти коронавірусної інфекції зараз є в достатній кількості, тому дуже важливо увійти в сезон з повним рівнем імунозахисту.
- Які наразі вакцини доступні в Україні?
Доступні зараз декілька вакцин – це вакцина Pfizer, яка є в достатній кількості на рівні кожного району, є вакцина Janssen – вона однодозна. Є дитячий Pfizer і в переважній більшості вона присутня на рівні великих міст або на рівні обласного центру. Також є вакцина CoronaVac.
- Чи планується й наділі залишати вакцинацію від COVID-19 безкоштовною?
До кінця 2024 року вона буде безкоштовною за рахунок того що вся вакцина, яка потрібна буде країні, буде надаватися за рахунок механізму COVAX. COVAX має свій відповідний портфель тих вакцин, які ми можемо в них замовити. Там немає CoronaVac, тому після того, як термін придатності CoronaVac закінчиться ми скоріш за все залишимося з трьома вакцинами – Pfizer, Janssen та дитячим Pfizer.
Ми поки що не плануємо замовляти інші вакцини, хоча така можливість є, але ми подивилися по рівню споживанню, по рівню бажання вакцинуватися іншими вакцинами, й все ж таки прийшли до того, що вакцини Pfizer та Janssen є найбільш вживаними.
- Яка наразі ситуація з вакцинацією дітей?
У нас зараз найбільші ризиковані зони – це все, що відноситься до старшої вікової групи – це від 6 й до 17 років. Ця вікова когорта вакцинується найменше й мова йде про вакцинацію проти дифтерії, правця, кору. Саме ця трійка є найбільш проблемною. Ми розуміємо, що найчастіше ця когорта дітей підтягується по вакцинації перед початком кожного навчального року, тому ми зараз працюємо з МОН для того, щоб перед початком 1 вересня все ж таки максимальна кількість дітей прийшла і вакцинувалась. Пікові показники вакцинації ми бачимо найчастіше в другій половині серпня, коли люди оформлюють документи для вступу до закладу освіти, або безпосередньо перед першим 1 вереснем.
Вакцинація проти кору є доволі низька зараз через COVID-19, військові дії, міграційні процеси, ми вже наблизилися до тих показників по вакцинації, які були у 2019 році. Тоді Україна потерпала від доволі значного спалаху саме кору, тому було прийнято рішення на державній комісії ТЕБ і НС про запуск наздоганяючої компанії національного рівня. Тоді коли ми попередньо ідентифікували дітей, які мали вакцинуватися, які пропустили щеплення або одне, або взагалі не мають щеплення і зараз така компанія відбувається по всій території України. На сьогодні (станом на 9 серпня – ред.) вакциновано від кору понад 30 тис. дітей й цифра зростає з кожним днем. Але темпи все одно є незадовільними. Тут є декілька основних причин. В дуже багатьох областях ми стикаємося з тим, що доволі часто відмовляється ромське населення, доволі низький рівень підтримки з боку певних релігійних громад.
Ми зараз працюємо з Всеукраїнською радою церков для того, щоб спонукати їх до більш «агресивних» заяв до релігійної спільноти.
- Батьки скаржаться, що не вистачає вакцини від вітрянки, яка наразі ситуація з нею?
Вакцина проти вітрянки не входить до національного календаря щеплень й відповідно вона не закуповується через державний бюджет. Для фармацевтичного сектора загальна логіка формування замовлення або поставок в країну виглядає наступним чином, середній рівень споживання, це та кількість яка буде завозитися на приватний ринок, саме на аптечний ринок. Тому тут насправді від залежності рівня споживання буде коригуватися кількість або об’єми, які будуть завозитися в країну.
На жаль навіть під час перегляду національного календаря щеплення ми поки що не плануємо вводити цю вакцину у якості обов’язкової. Тому максимум, що тут можна зробити - це перемовини з бізнесом про те, щоб вони збільшували кількість, але насправді зараз дуже багато фармасоціацій дуже обережно ставляться до цього, тому що в них немає гарантій по тому, що ті чи інші кількості будуть реалізовані в аптечній мережі.
- Яку роль відіграє судмедекспертиза у розслідуванні воєнних злочинів?
Зараз судова медична експертиза відіграє ключову роль. Вона документує всі факти катування, вбивств, всі факти які пов’язані з масовим захороненням, або працює з неідентифікованими тілами. Навантаження на судово-медичну експертизу зараз дійсно шалене, тому що з 2014 року в переважній більшості включало східні регіони до проведення цієї роботи, а зараз у понаднормовому режимі працює вся судово-медична експертна служба України.
У нас є 25 обласних підрозділів, у нас є центральна інституція яка виконує повноцінну функцію, але в цій системі доволі мало експертів працює. У нас зараз 1300 експертів, які конкретно виконують дослідження, проводять експертизу. Це дуже мало для того, щоб швидко відповідати на всі виклики, які зараз є. Тому наразі відбувається комплексна програма реформування й вона полягає в тому, що на рівні кожної області, обласне бюро судово-медичної експертизи ми будемо перетворювати на спеціалізовану державну установу, яка на пряму буде підпорядковуватися МОЗ. Такі заклади будуть виведенні з сфер управлінь місцевих влад й вони будуть так само фінансуватися на пряму з МОЗ. Тому зараз така реформа буде відбуватися.
(Спеціалістів для проведення судмедекспертиз – ред.) не вистачає й найчастіше ми використовуємо все ж таки перерозподіл експертиз між областями.
Тобто, наприклад, якщо ми бачимо, що понаднормове навантаження йде на Миколаївську область, то сусідня область підхоплює і проводить ці експертизи. Тобто такі можливості поки що є, але дійсно у цій системі, сфері необхідно комплексно вирішувати програму підготовки фахівців. Зараз фахівець має пройти інтернатуру по патологічній анатомії і після того він може стати судово-медичним експертом. Тобто, фактично, людина майже після 9 років навчання може стати судово-медичним експертом. Не кожен доходить враховуючи те, що доволі обмежені гроші виділяються на оплату праці.
- Скільки в Україні мобільних лабораторії для проведення ДНК-експертиз?
В судово-медичній експертизі ми не використовуємо такі мобільні лабораторії, в переважній більшості через те, що весь матеріал, який потребує проведення судово-медичної експертизи доставляється до відповідних моргів або лабораторій. Ми використовуємо в переважній більшості стаціонарні лабораторії. У нас таких лабораторій наразі 4. Разом з тим в межах державного бюджету проведені закупівлі зі створення ще 6 таких лабораторій, це будуть стаціонарні лабораторії, плюс дві лабораторії – це так звані міжрегіональні, які будуть виконувати токсикологічні експертизи.
Тобто звичайні лабораторії, в переважній більшості, є зараз на рівні кожної області, але вони із доволі застарілим обладнанням. Ті дві міжобласні лабораторії будуть, як референс для усієї країни. У випадку необхідності ми найчастіше використовуємо мобільні лабораторії, які можуть бути надані Міністерством юстиції. У них близько 4-5 лабораторій, тому у випадку необхідності ми можемо використовувати їх лабораторії.
- Яка ситуація в Україні із проведенням ДНК-експертиз?
Цей напрямок активно розвивається, тому що було прийнято закон України (про державну реєстрацію геномної інформації людини – ред.) і відповідно майже весь силовий блок перед вступом на службу здає свої зразки для проведення ДНК-експертизи. Це доволі складний процес тому, що зараз як раз відбувається накопичення цієї бази даних, але ця практика використовується у всьому світі.
Потреба в проведення ДНК-експертиз постійно зростає, тому що це не лише ідентифікація неідентифікованих осіб – це так само й вирішення питання батьківства, або з’ясування якихось складних випадків по визначені приналежності рештків до тієї чи іншої людини, тобто це тип досліджень, який постійно буде розвиватися. Я впевнений, що у найближчі 2-3 роки, скоріш за все, кожна область буде мати таку лабораторію, яка буде проводити ДНК-експертизу, враховуючи те, що процедура й проведення цього дослідження не є складним.