Ця скандинавська країна, великий експортер нафти та газу, розглядає можливість відкриття своїх офшорних районів для глибоководного видобутку, процес, який потребує схвалення парламенту та викликав екологічні побоювання.
Цитата
"Із металів, виявлених на морському дні в районі дослідження, магній, ніобій, кобальт і рідкісноземельні мінерали", - йдеться в повідомленні Норвезького нафтового директорату (NPD), яке проводило дослідження.
Деталі
Оцінка ресурсів, що охоплює віддалені райони Норвезького та Гренландського морів, показала, що в них міститься 38 мільйонів тонн міді, що майже вдвічі перевищує обсяг, що видобувається у світі щороку, та 45 мільйонів тонн цинку.
Сульфіди зустрічаються вздовж серединно-океанічного хребта, де магма з мантії Землі досягає морського дна на глибині близько 3000 метрів.
За оцінками, близько 24 мільйонів тонн магнію і 3,1 мільйона тонн кобальту знаходяться в марганцевих кірках, що росли на породах протягом мільйонів років, а також 1,7 мільйона тонн церію, рідкісноземельного металу, що використовується в сплавах.
За оцінками, марганцеві кірки також містять інші рідкісноземельні метали, такі як неодим, ітрій та диспрозій.
Вплив на навколишнє середовище
Екологічні групи закликали Норвегію відкласти розвідку корисних копалин на морському дні до тих пір, поки не будуть проведені додаткові дослідження для розуміння організмів, що живуть на морському дні, і впливу на них видобутку корисних копалин.
У консультаційному листі Норвезького інституту морських досліджень говориться, що існує "крайня нестача знань" про глибокі океани, де потенційно можуть бути виявлені нові та незвідані види.