У рамках масштабного проєкту "Хакатон 100 ідей для міст" підбивають підсумки та визначають переможців. Офіційне оголошення заплановане в рамках Всеукраїнського форуму мерів 8 листопада в Києві.
До Журі входили фахівці із різних галузей, і нині обрано найкращі ідеї для відновлення українських міст після війни. Конкурс об'єднав архітекторів, урбаністів, представників громад і міжнародних експертів, які спільно шукали найбільш інноваційні та реалістичні рішення для вирішення сучасних викликів. Кожен член журі поділився своїми враженнями від процесу, що допомогло сформувати цілісний погляд на майбутнє відбудови міст України.
Як визначалися переможці?
Ірина Ярмоленко, авторка та виконавча директорка проєкту, розповідає:
"Процес вибору переможців був досить складним і багатогранним. Ми оцінювали кожен проєкт за чітко визначеними критеріями, такими як відповідність потребам громади, реалістичність виконання, інноваційність і соціальний вплив. Кожен із цих аспектів мав значення, оскільки важливо було не тільки створити красиві концепції, а й зрозуміти, наскільки вони можуть реально змінити життя людей на місцях".
Крім того, журі мало справу з різноманітними проєктами, від невеликих ландшафтних концепцій до масштабних урбаністичних рішень. "Наша мета полягала в тому, щоб знайти баланс між амбітними проєктами та тими, що вже готові до реалізації. Ми шукали проєкти, які можна втілити у короткі терміни, але які також мають потенціал для масштабування в інші громади", — додала Ірина.
Ключові критерії оцінки
Кожен із членів журі мав свої пріоритети при оцінці проєктів. Так, Крістіан Віттіг, міжнародний експерт з архітектури та урбаністики, підкреслює важливість соціальної цінності та залучення громад: "Ми оцінювали не тільки технічну реалізацію чи естетичний аспект, а й те, наскільки проєкт сприятиме інтеграції громади. Міста відновлюються не тільки завдяки архітектурі, а й через взаємодію людей, їхню участь у процесі відбудови. Це допомагає містам зберегти свою ідентичність і віднайти нові шляхи розвитку".
Важливу роль відігравали також інноваційність та відповідність проєктів сучасним викликам. Луїджі Фіумара, архітектор з Італії, відзначає: "Особливо важливим для мене було бачити, як проєкти відповідають потребам нового українського суспільства — не лише на матеріальному рівні, а й на рівні душі й духу. Проєкти, що пропонують нестандартні рішення для соціальних та інфраструктурних проблем, виділяються своєю оригінальністю і потенціалом стати символом відродження".
Ольга Сютікова, спеціалістка з навколишнього середовища ПРООН, інженер-біотехнолог, акцентувала увагу на реалістичності: "Я завжди звертала увагу на те, наскільки проєкт готовий до реалізації в конкретних умовах. Війна внесла свої корективи в плани багатьох міст, тому важливо, щоб проєкти були не просто інноваційними, але й такими, що відповідають сучасним реаліям".
Обговорення та пошук консенсусу
Процес обговорення між членами журі був інтенсивним і часом емоційним. Зоряна Тихончук, яка також виступила в ролі Голови комітету журі та координаторки, підкреслює: "Обговорення були жвавими, адже у кожного з нас свій погляд на те, що є пріоритетом у відбудові. Це природно, оскільки кожен має різний досвід і фокус. Однак саме це й робить наші рішення збалансованими — в результаті ми враховували як соціальні, так і архітектурні аспекти кожного проєкту".
Такі дискусії допомогли журі дійти спільного рішення, яке враховує різноманітність підходів. "Нам вдалося знайти баланс між креативністю і реалістичністю. Деякі проєкти потребували уточнень і доопрацювання, але важливо, що великий відсоток з них мають великий потенціал для реалізації", — додає Ірина Ярмоленко.
Зоряна Тихончук та Ірина Ярмоленко
Перспективи реалізації
Одним із ключових питань, яке постало перед журі, було практичне впровадження проєктів у життя. Ірина Ярмоленко висловила оптимізм щодо цього: "Ми вже давно почали перемовини з різними організаціями, які могли б підтримати реалізацію багатьох проєктів. Платформа Dream, з якою ми активно працюємо зі старту проєкту, також має допомогти залучити необхідні ресурси та тут найважливіша активна роль ОМС ".
Крістіан Віттіг також звернув увагу на важливість соціальних інвестицій: "Проєкти, які ми бачили, несуть у собі не тільки матеріальні інновації, але й надію для місцевих громад. Особливо це важливо для міст, як-от Кремінна, Бахмут, Маріуполь що зараз окуповані, але мають величезний потенціал для відновлення в майбутньому, і ми хотіли в рамках Хакатону цю надію підтримати і зберегти".
Відгуки громад
Зоряна Тихончук зазначає, що відгуки від громад щодо запропонованих проєктів здебільшого позитивні.
"Місцеві громади цінують увагу до їхніх потреб і бачать у цих проєктах реальні можливості для розвитку інфраструктури та покращення умов життя. Важливо, що проєкти відповідають конкретним запитам громад і не є відірваними від реальності. Деякі громади взагалі очікували проєктно-кошторисну документацію, але це не можливо в рамках Хакатону. Вартість проєтний ідей коливається від 50 до 200 тис грн, а ПКД - це вже повноцінна сертифікована діяльність від 1 млн і вище"
Ця думка підтримується й іншими членами журі. Ольга Сютікова наголошує: "Хоча проєкти відрізняються за масштабом і складністю, кожен із них важливий для конкретної громади. Ми намагалися об'єктивно оцінити всі аспекти і водночас враховувати їхню специфіку". Ольга Сютікова навіть поділилася своїми враженнями: "Серед проєктів є справжні шедеври. Наприклад, концепція парку Марії Примаченко в Іванкові або проєкт реабілітаційного центру в Полтаві. Вони не тільки відповідають потребам громад, але й мають потенціал стати новими символами міської архітектури".
Плани на майбутнє
Наступним кроком після "Хакатону" стане подальша співпраця з громадами та інвесторами для масштабування найкращих проєктів, також ми досі маємо понад сотню заявок, які не обрали в розробку архітектори цього сезону. Ірина Ярмоленко підсумовує: "Ми плануємо продовжувати активну роботу над залученням інвестицій та сподіваємося на підтримки з боку міжнародних організацій. Хотілося б допомогти громадам на всіх етапах — від підготовки проєктної документації до практичної реалізації рішень".
Цей хакатон став важливим етапом на шляху до відновлення українських міст. Проєкти, що були представлені, пропонують не тільки нові рішення для інфраструктури, але й інноваційні підходи до соціального відродження. І найголовніше — вони дають надію на краще майбутнє для багатьох українських громад.
В наступних публікаціях УНН планує детальніше познайомити читачів з напрацьованими проєктами.
Про Хакотон "100 ідей для міст"
Один із наймасштабніших проєктів із відновлення українських міст після війни — Хакатон "100 ідей для міст", організований проєктом Інновацій та реконструкції для суспільства (IRS) та ГО "Клуб мерів".
Хакатон вже приніс значні результати, зібравши 63 розроблені архітектурні ідеї для громад-учасниць з усієї України. Наразі надійшло вже 250 заявок від громад у 22 областях, а це близько сотні громад. В рамках проєкту працює 139 сформованих архітектурних команд, 20% із закордону: Бельгії, Чилі, Австрії, Арабських Еміратів, США, Італії, Нідерландів і Словаччини.
Перед нами, учасниками та організаторами проєкту, стоїть відповідальне завдання — реалізувати кілька проєктів, важливих не лише для окремої громади, а для всієї України. Також ми плануємо передати Офісу Президента та Прем’єр-Міністру уніфіковані рішення, які можуть стати основою для розробки подібних проєктів у багатьох громадах України, зокрема шкіл, садочків, ЦНАПів, реабілітаційних центрів, меморіалів, спортивної інфраструктури