Цитата:
"Берегівським районним судом... обрано двом мешканцям Дніпра запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби із застосуванням електронних засобів контролю. Протягом 60 діб підозрювані не матимуть права залишати місце свого проживання у визначені години та виїжджати за межі Дніпра", - повідомили у прокуратурі.
Вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу і третьому фігуранту – жителю Києва.
Деталі
Напередодні чоловікам повідомили про підозру у порушенні рівноправності громадян залежно від їх національної належності із застосуванням погроз (ч. 2 ст. 161 КК України).
Як встановили правоохоронці, чоловіки отримали пропозицію від невстановлених наразі осіб щодо розповсюдження провокаційних листівок у місті Берегові - за це їм обіцяли грошову винагороду у 200 доларів США.
"У ніч із 1 на 2 травня вони розклеїли вказані матеріали на вхідних воротах і парканах житлових будівель у Берегові. Написи на листівках містили погрози угорській нацменшині, що мешкає на Закарпатті, та були спрямовані на розпалювання національної ненависті у регіоні", - зазначили у прокуратурі.
Доповнення
З початку року це не перший подібний інцидент. Так, 27 січня стало відомо, що представники консульства Угорщини в місті Берегово повідомили у поліцію про отримання листа з погрозами. У зверненні консульства йшлося, що невідомі направили на їх електронну адресу повідомлення з погрозами їх співробітникам та й загалом українцям угорського походження. Поліцейські Закарпаття тоді також розпочали досудове розслідування. Це сталося напередодні візиту до України голови МЗС Угорщини Петера Сіярто, і голова української дипломатії Дмитро Кулеба назвав інцидент “дешевими провокаціями”.
До слова, тоді "автори" листа написали його, зокрема, допустивши 2 помилки в слові "Україна“. Кулеба тоді припустив, що "автори, очевидно, - за межами України". А в поширених листівках під час інциденту 2 травня, фото яких поширили місцеві ЗМІ, також є помилки у написанні слів українською мовою.
Контекст
Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Угорщина з вересня 2017 року ветує рішення в НАТО, що стосуються поглиблення співпраці з Україною, а також блокує діалог на політичному рівні. Так, Угорщина так і не зняла своє вето на зустрічі Комісії Україна-НАТО.
Це відбувається на знак протесту проти раніше ухваленого українського закону "Про освіту", який передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, включно у навчальних закладах національних меншин.
Будапешт вважає, що він обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті.
Із Закарпаттям пов'язані й інші інциденти. До прикладу, на початку грудня 2020 року стало відомо про виконанням гімну Угорщини після присяги новообраними депутатами Сюртівської ОТГ Закарпатської області. Через це було звернення до СБУ.
Окрім того, СБУ провела обшуки у благодійному фонді на Закарпатті через можливе втручання у політичну ситуацію в Україні.
Після обшуків СБУ міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що в Україні “продовжуються незрозумілі політичні гойдалки стосовно угорських партій та угорської меншини”.
Угорщина навіть звернулась до ОБСЄ щодо ситуації на Закарпатті з проханням направити моніторингову місію в регіон - і не вперше.
Голова МЗС України Дмитро Кулеба назвав твердження про “залякування” угорців на Закарпатті спекуляцією.
Додамо, за даними МЗС, впродовж 2017 року відбулося п’ять, 2018 року сім зустрічей, 2019 року дві та у 2020 році дві зустрічі глав зовнішньополітичних відомств України та Угорщини. Торік - у лютому в Києві та у травні - у Будапешті.