Деталі
«У рішенні РНБО й указі Президента ми не побачили слів «заборона», там такі формулювання як «призупинення» чи «обмеження». Ми ще не знаємо, що буде у фінальному законопроекті, який РНБО доручив розробити уряду, але слово «заборона» є чутливим в контексті взятих Україною зобов’язань щодо дотримання статті 9 європейської Конвенції з прав людини, яка захищає, підтримує і сприяє діяльності релігійних організацій. Країни, які порушують релігійну свободу, знаходять в постійному моніторингу і я думаю, що наша влада буде обережна з цим», – розповів Горєвой.
Крім того, як вважає експерт, заборонити повністю релігійну організацію неможливо. Яскравим прикладом цього є Радянський союз, де влада була набагато сильнішою і встановила монополію майже на всі сфери життя. Але повністю заборонити релігію в СРСР не вдалося.
Цитата
«Зараз же, наскільки я розумію ситуацію, позиція влади не заборонити віру і релігійність, а обмежити іноземний вплив, а саме російської федерації, як в плані колабораціоністської діяльності, так і в плані програмування ідентичності. Бо в чому небезпека від московського патріархату? Не лише в наявності колабораціоністів, їх там невеликий відсоток. Московський патріархат сприяє формуванню громадянської ідентичності. Бо розмова про один народ, братні народи, про необхідність всім жити в одній країні – це програмування ідентичності. Один із аспектів розв’язаної росією війни - це також і боротьба за ідентичність і намагання переконати нас, що ми є росіянами. У такому контексті і за таких обставин діяльність московського патріархату стає підіграванням агресору. Тобто, в мирних умовах ніхто б не карав релігійну організацію за просування свого бачення громадянської ідентичності. Але в умовах, коли ми відстоюємо нашу ідентичність, просування ідентичності згідно наративів агресора прирівнюється до сприяння йому», – зазначив Горєвой.
Додамо
Щодо того, якою буде реакція вірян, то експерт розповів, що і надалі існуватиме ультрафундаменталістський сегмент, який буде вважати рішення про обмеження гонінням чи переслідуванням і що влада неправомірно втручається в релігійні справи. Нововідкриття, такі як виявлення дитячої порнографії на комп‘ютері чи заскочення монаха в ліжку з неповнолітнім, вони сприйматимуть як фейк. Але таких вірян незначна кількість, близько 1-2%.
«Для широкої маси суспільства зараз відкриються очі. Я вже бачу людей, які були далекі від релігії і політики, ходили до церкви московського патріархату на Великдень, Різдво і Водохреща, потроху відкривають очі. Вони вже будуть прискіпливо дивитися, куди ходять декілька разів на рік», – вважає експерт.
Релігієзнавець Мирослав Маринович також вважає, що повна заборона церкви московського патріархату не дасть результатів і призведе до ведення підпільних служб. Українській владі зараз необхідно знайти баланс між дотримання права людини самій обирати релігійну організацію та захистом держаних інтересів.
«Адже з одного боку є релігійне право людини і держава не може змушувати її заходити чи покидати якусь церкву. Тому неприпустимо повністю забороняти релігійні організації. А з іншого боку, ми мусимо навчитися притягати до відповідальності тих священиків, зокрема і московського патріархату, які порушують українське законодавство і працюють на ворога в умовах війни. Ми цього не робили впродовж 30 років, бо існувало твердження, що священика чи єпископа не можна чіпати», – вважає Маринович.
Нагадаємо
Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо заборони в Україні релігійних організацій, на які впливає росія. Відповідний указ №820/2022 опубліковано на сайті глави держави.