Деталі
Як зазначають фахівці, дискусія довкола 8 березня є "індикатором ширшої необхідності" – реформи державного календаря свят і памʼятних днів загалом. Зокрема, додають вони, Україна повинна остаточного відійти від радянської спадщини та підходів у цій сфері.
"Реформа державного календаря не може бути поверхневою. Вона торкається життя кожного громадянина, тож неможлива без комплексного та всебічного підходу. У запровадженні змін ми повинні брати до уваги як фундаментальні речі, які стосуються національної памʼяті, так і соціальні та релігійні аспекти", - йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що до повномасштабного вторгнення фахівці Українського інституту національної памʼяті брали участь у напрацюванні законопроєкту "Про свята, памʼятні дати та скорботні дні". Восени 2021 року документ проходив громадське обговорення, проте робота не була завершена у звʼязку з широкомасштабною війною.
Фахівці нагадують, першочергово 8 березня було пов'язане боротьбою жінок за свої права, а у радянському союзі свято трансформувалося у "свято весни і краси".
Цитата
"Вихолощення суті цього дня в срср було цілком закономірним, адже в тоталітарній країні не йшлося про реальну і послідовну боротьбу за права людини. Вочевидь, навіть із точки зору походження цієї дати, а також контексту, в якому вона відзначається у світі, нелогічно продовжувати 8 березня радянську і пострадянську традицію "свята весни й краси"...
8 березня може повністю зникнути з українського календаря дат. Або стати індикатором, чи можемо ми як суспільство, долаючи радянську спадщину, використовувати інструменти переосмислення, відновлення першопочаткових змістів того, що було вихолощено та спотворено в радянський час. І залишитися датою, яка щороку буде нагодою проаналізувати, якого поступу ми досягаємо в захисті прав людини", - наголосили в Інституті.
Нагадаємо
У "Дії" завершилося голосування щодо 8 березня, яке стало наймасовішим. Більшість проголосувала за те, щоб залишити 8 березня вихідним.