Президент України Володимир Зеленський звернувся до українців та світу у День пам'яті жертв голодоморів. Як повідомляє УНН своєму зверненні глава держави подякував усім, хто відновлює історичну пам'ять про страшні події.
"Щороку наприкінці листопада ми відчуваємо холод і мороз по шкірі. Незалежно від погодних умов і нашого місцеперебування. Холод усередині наших сердець, коли всіх нас об’єднує важка дата – четверта субота листопада. День пам’яті жертв голодоморів. Коли ми відчуваємо великий біль і гнів водночас. Від неможливості забути, зрозуміти й тим паче пробачити жахливі злочини геноциду, який пережив український народ у ХХ столітті.
Чоловіки, жінки, діти. Мільйони невинних і замордованих. Незлічені та незліченні. Незлічені тоді. Коли у графі "причина смерті" писали що завгодно, окрім правди. Бездушно "списували" людей тисячами, не вважали за потрібне рахувати, не вважали людей людьми. Незліченні загалом. Скільки їх, заморених голодом, просто падало в полі, на дорозі, у себе на подвір’ї? Скількох не знайшли? Скількох не шукали? Коли вожді мали одну потребу – щоб усі мовчали, а рідні не мали ні змоги, ні сил шукати й доводити правду, а далі – шукати вже було нікому. Скільки їх?
Точної відповіді на це питання ніхто не знає. Як і відповіді на інші питання. Як можна хотіти вбити цілий народ, стерти цілу націю? Як можна відбирати в людей останнє? Останні харчі, останні засоби до існування, останню надію на життя й шанс на порятунок. Нормальні люди не здатні цього уявити й збагнути. Але є те, що ми точно знаємо. Нас прагнули винищити, упокорити, замордувати. Не змогли", - йдеться у зверненні глави держави.
Він наголосив, що роками від світу приховувати правду аби страшні злочини були забуті назавжди.
"Я дякую всім, хто разом з Україною відновлює історичну правду й справедливість. Хто називає речі своїми іменами. І хто не дозволяє іменам винних у злочинах геноциду, у злочинах війни сховатися за брехнею про нібито непричетність. 90 років тому світ не міг бачити повною мірою, що відбувається насправді. Зараз немає тих, хто б не бачив. Є лише ті, хто обирає не помічати. Їх небагато. І буде ще менше. Правда прокладає собі шлях. На цьому шляху світ має об’єднатись і засудити злочини минулого. Світ має об’єднатись і зупинити злочини сьогодення.
У минулому столітті з Москви прийшов голод. Зараз звідти лунають слова заперечення. І кожне з таких слів заперечення насправді звучить як зізнання: їм потрібен голод як зброя й надалі. Голод, холод, терор. Кожна тонна викраденого ними зараз зерна, блокада кожного нашого міста, кожен російський удар по наших портах тепер, по українських зерносховищах та наших елеваторах, кожен "шахед", який цілить по нашій логістиці, кожна російська ракета, чия траєкторія – проти українського життя, – все це минуле, яке повернулося, бо не було засуджене вчасно. Це процес, де лінія тоталітарної радянської політики й лінія політики сучасної Росії утворюють разом знак "дорівнює". Зло не було зупинене. Не було спокутуване. І зараз ми його зупиняємо", - сказав Президент.