Чи можлива судова реформа з нещодавно прийнятим законом про КСУ – розповів юрист
Київ • УНН
КИЇВ. 22 грудня. УНН. Нещодавно підписаний Президентом Володимиром Зеленським закон про відбір кандидатів на посаду судді Конституційного суду України не спричинить суттєвої судової реформи, адже в ньому зберігаються можливості політичного впливу на роботу КСУ. Про це в коментарі УНН розповів юрист Геннадій Дубов.
Цитата
«Реформа – це зміна в порівнянні з тим, що було перед цим. Тому внесення змін до закону про КСУ, про регламент Верховної Ради України чи до інших законів, в будь-якому випадку доповнює процедуру, яка існувала раніше. Тобто, якщо реформу сприймати абстрактно, як зміну, то вона відбудеться в будь-якому випадку. Якщо говорити про змістовну частину, то під реформою ми часто розуміємо запровадження в тому числі європейських і, якщо ширше брати, євроатлантичних практик. В даному випадку, змістом реформи в плані процедури роботи КСУ є введення спеціального органу, а саме дорадчої групи експертів», – розповів Дубов.
Деталі
Згідно підписаного Президентом закону, половину членів комісії, що обирає суддів до КСУ, складають призначенці від національної влади, а половину – рекомендують міжнародні суб'єкти, організації та іноземні держави, які допомагають Україні боротися з корупцією та проводити реформи.
«Такої процедури в Європі та США не було і, мабуть, не буде. Тому до нас, в певній мірі, особливе ставлення. Нам хочуть допомогти і щоб голос тих людей, яких наші партнери вважають компетентними, доброчесними і що мають репутацію в західному розумінні цього слова, створив умови, аби обрані судді КСУ були по справжньому незалежними. У висновку Венеційської комісії декілька разів згадується, що ключовим питанням є усунення можливостей політичного впливу. Тобто, щоб судді, обрані до Конституційного суду, не були політично мотивованими, принаймні в суттєвій частині. І зараз дискусія обертається навколо єдиного питання: хто буде мати вирішальний голос, якщо делегати до дорадчої групи експертів від національної влади будуть блокувати рішення групи в цілому», – зазначив юрист.
У цьому й полягає різниця між підписаним Президентом України законом та рекомендаціями від Венеціанської комісії. У законі рекомендовано троє делегатів від національної влади і троє – від міжнародних партнерів. В рекомендаціях запропонований механізм введення сьомої посади, яка буде закріплена за “міжнародниками”. Таким чином, делегати від національної влади не зможуть заблокувати рішення дорадчої групи.
«Тому, чи можлива реформа в абстрактному розумінні? Так, можлива. Чи буде вона якісна з точки зору Заходу і Венеційської комісії? Скоріше за все, ні. І з одного боку, не дуже приємно, коли люди, що мають владу, здійснюють вирішальний вплив. А з іншого боку, в умовах молодої демократії, можливо, це й вихід на сьогодні», – розповів Дубов.
Нагадаємо
Венеційська комісія опублікувала висновок щодо законопроекту, спрямованого на вдосконалення процедури відбору суддів Конституційного суду. У своєму рішенні комісія дала цілу низку рекомендацій щодо вдосконалення закону та відмовилася від раніше оприлюдненого термінового висновку.
Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №7662 щодо "удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах". Ця редакція закону не містить оновлений список рекомендацій Венеційської комісії.
