Чи став міністр юстиції Малюська на бік рейдерів, які зривають перевалку зерна в Одеському порту?

КИЇВ. 14 березня. УНН. Талановиті українські можновладці схоже примудряються втягувати в корупційні схеми вже й іноземний бізнес. З кінця грудня 2022 року продовжується гучна суперечка між іноземним хедж-фондом Argentem Creek Partners (ACP) та українським холдингом GNT Group за контроль над відомим зерновим терміналом «Олімпекс» в Одеському морському торговельному порту. Термінал приймає участь у роботі «зернового коридору» при експорті української агропродукції.

У грудні ACP несподівано оголосив, що примусово стягує з GNT Group кредит, виданий холдингу у 2019 році. Несподіванкою це стало з огляду на те, що у розпал війни з росією багато іноземних кредиторів пішли на поступки українським компаніям та реструктурували їх заборгованість. Натомість, кредитор GNT Group вирішив конче повернути борг у розпал війни.

Власники українського холдингу неодноразово заявляли, що готові погашати кредит та вирішити конфлікт у цивілізований спосіб. Проте в ACP таку готовність не коментували. Справа традиційно почала крутитись в юридичній площині – в низці іноземних та українських судів.

І це нормально, коли сторони змагаються у судових процесах, якщо на судову систему не впливає влада. Але, як відомо, така ситуація в Україні є утопією. Тим більше, коли у справі на бік однієї з сторін несподівано стає цілий міністр юстиції Денис Малюська.

Хоча, якщо уважно вивчити минулі дії Малюськи в темі рейдерських схем за допомогою реєстраційних дій та дивні збіги у справі зернового терміналу, така «несподіванка» з боку державного чиновника виглядає цілком передбачуваною.

Ознаки рейдерства

Нагадаємо, що Argentem Creek Partners, який у рамках кредитної угоди міг розпоряджатись кредитними правами компаній GNT Group, на початку конфлікту змінив директора однієї з них – «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та перереєстрував цей портовий бізнес з Одеси на Львів. «Олімпекс» володіє виробничими потужностями у порту, здійснюючи перевалку зерна.

Як згодом виправдовувався один з керівників ACP Джон Паттон в так званому інтерв’ю, опублікованому на правах реклами: «Враховуючи всі ризики, пов’язані із війною в Україні, ми обрали Львів, бо це місто є одним із найбезпечніших в Україні». Щоправда, він не пояснив, як перенесення офісу портового терміналу за 700 км від моря покращить роботу стивідорного бізнесу. Невідомим залишилось і те, як можна перенести сам портовий термінал на таку відстань та завантажувати морські судна на суші для забезпечення роботи «зернової угоди».

Не пояснив цього у ЗМІ і призначений тоді компанією Madison Pacific Trust Ltd (Гонконг, агент ACP) новий керівник «Олімпекс Купе Інтернейшнл» Ігор Кулак. Але таких надзусиль від нього ніхто на аграрному ринку мабуть і не очікував. Бо пан Кулак є всього лиш юристом та не володіє досвідом роботи управління з перевалки зерна у порту.

Ці дії дали підстави GNT Group заявити про рейдерство з боку Argentem Creek Partners. Як коментували власники холдингу Сергій Гроза та Володимир Науменко: «20 грудня, АСР раптово ініціювала процедури з примусового стягнення боргу. Лист із вимогою було надіслано приблизно за дві години до того часу, коли ми мали погасити борг. Запитання: кредитор точно мав намір отримати гроші від нас?».

Довершили недружню картину своїх дій в AСР тим, що у лютому 2023 року ініціювали процедуру банкрутства «Олімпекс Купе Інтернейшнл». І це, не дивлячись на те, що з початком роботи у липні 2022 року «зернової угоди» компанія отримала можливість вести комерційну діяльність. За півроку дії «зернового коридору» через зерновий термінал GNT Group вдалось завантажити на судна біля 1,5 млн т збіжжя або біля 10% експорту зерна. Відповідно холдинг отримав можливість розрахунку за кредитом. Більше того, з цією метою він небезуспішно вів пошуки інвесторів для рефінансування боргу.

На думку GNT Group, кредитори намагаються знецінити бізнес з наступним непрозорим перепродажем активів компанії зацікавленій третій стороні. «Ціна компанії, яка ще й торгує зерновими, все рівно вища сукупного боргу. Кредитори з Кайманових островів (фонди ACP – Ред.) можуть заробити більше, навіть з урахуванням юридичних витрат, продавши непрозорим способом GNT Group», – коментували власники українського холдингу.

Але повернемось до кадрових рішень ACP в структурах стивідора. Як заявили в GNT Group, директорами низки компаній холдингу були призначені юристи юридичної фірми Hillmont Partners. Їх призначення, як стверджують у холдингу, суперечить умовам корпоративного договору, згідно з яким представник кредитора міг призначити тільки комерційних директорів з правом підпису без зміни директорів компаній.

Розуміючи це, за класикою жанру юристи Argentem Creek Partners через Львівський окружний адміністративний суд заблокували можливість внесення зворотних змін в державні реєстри щодо керівника та юридичної адреси «Олімпекса». Проте, це тривало недовго.

14 лютого 2023 року Західний апеляційний господарський суд задовольнив заяву про забезпечення позову Віталія Марченка – раніше звільненого директора «Олімпекс Купе Інтернейшнл». Суд зупинив дію рішення Madison Pacific Trust Ltd про призначення свого директора (Ігоря Кулака) до вирішення позову про законність таких дій по суті. Відповідно до судової постанови, 1 березня Марченко був поновлений керівником «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Віртуозний фінт Малюськи

Тож адвокати кредитора вимушені були шукати інші шляхи впливу на компанію. Зокрема, пан Кулак подав скаргу в Міністерство юстиції щодо повернення його на посаду директора. Здавалося б, нічого дивного. Проте є у цій ситуації одне «але». Без розгляду скарги Кулака Колегією при Офісі протидії рейдерству міністр юстиції Денис Малюська раптом одноосібно приймає рішення на користь AСР.

При цьому варто оцінити швидкість реакцій міністра. Юрист Ігор Кулак подає скаргу 7 березня, а вже ввечері 9 березня (сам документ датується 10 березня) Малюська візує свій наказ на чотирьох сторінках з переліком та аналізом низки судових рішень у цьому спорі та поновлює Кулака керівником стивідорного бізнесу.

Нам не відомо, що саме змусило міністра до такого поспіху. Але рішення його виглядає більш, ніж сумнівним. Правники, які ознайомилися з текстом Наказу та оцінили три судові рішення, якими Малюська жонглює в Наказі, вказали на низку юридичних протирічь та новел.

Міністр чомусь вважає, що не можна було виконувати рішення Західного апеляційного господарського суду, бо мовляв є інші рішення судів про заборону вносити зміни в держреєстр щодо «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Наприклад, 6 січня 2023 року суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександра Желік винесла ухвалу про таку заборону на користь Кулака та ACP. Чому на думку Малюськи саме ця ухвала має вищий пріоритет, ніж рішення Західного апеляційного господарського суду, у Наказі Мін’юсту пояснень немає.

Так само у ньому немає згадки щодо актуальності ще одного рішення про заборону на реєстраційні дії. 5 січня 2023 року Печерський районний суд міста Києва прийняв ухвалу про арешт корпоративних прав «Олімпекса» та обмеження щодо реєстраційних дій.

Якби Денис Малюська виконував свої обов’язки добросовісно та надав можливість усім сторонам висловити свою позицію, то він би дізнався, що цей арешт 17 лютого вже скасований іншою ухвалою Печерського районного суду міста Києва. Тут, як бачимо, уже пряма фальсифікація фактів.

Далі ще цікавіше. Західний апеляційний господарський суд, фактично дозволяючи поновити Марченка на посаді керівника компанії, у цьому ж рішенні накладав заборону на подальші зміни в керівництві «Олімпекс Купе Інтернейшнл». На думку міністра, це також забороняло реєстратору поновлювати Марченка на посаді директора.

Юридична спільнота аплодує: на думку Мін’юсту, суд в одному рішенні сам собі заборонив виконувати своє ж рішення.

До речі у одній із своїх ухвал, на яку посилається в Наказі і міністр, Західний апеляційний господарський суд прямо зазначив про наслідки своєї ж постанови від 14 лютого щодо заяви Марченка: «судове рішення у даній справі є зрозумілим і тягне за собою внесення відомостей в Єдиному державному реєстрі». Тобто, нотаріус мав всі права на внесення в держреєстр даних про Віталія Марченка як керівника «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Згодні, що навколо усіх цих висновків можна дискутувати. Їх треба оцінювати, аналізувати, тощо. Тобто як мінімум скаргу Кулака повинні були винести на обговорення відповідної Антирейдерської колегії Мін’юсту. В рамках цього процесу принаймні дається можливість висловити свою позицію всім сторонам конфлікту. Хоча…

На ділі думка Антирейдерської Колегії може легко ігноруватись міністром. Справа у тому, що одноосібні рішення Малюськи, у тому числі всупереч висновкам Колегії, не новина. Більше того, мотиви міністра – це вже область досліджень НАБУ.

Восени 2021 року журналісти видання «Наші гроші» писали, що Денис Малюська в ручному режимі може змінювати рішення Антирейдерської Колегії на абсолютно протилежні. Він може погодитися або не погодитися з її висновком. Якщо не погодився – висновок не оприлюднюють, а скаргу розглядають по-новому. Це дає можливість Мін’юсту приховати той факт, що Антирейдерська Колегія зробила два абсолютно протилежних висновки по одній і тій же справі.

Так, наприклад, було в ситуації з рейдерством заправок «Мотто», де міністр юстиції в ручному режимі змінив рішення Антирейдерської Колегії. А також з кейсом деревообробної компанії «Роік». «Наші гроші» з посиланням на власні джерела писали, що в ситуації з «Роіком» міністр передумав «після дзвінка з інстанції, якій не відмовляють».

«Совпадєніє»?

Нажаль натяків на подібні корупційні сліди у справі з зерновим терміналом теж безліч.

За дивним (чи не дуже) збігом обставин адвокати юркомпанії Hillmont Partners, юриста Ігоря Кулака якої призначали в «Олімпекс» директором, мають давні відносини з львівськими суддями.

Зокрема, згадана суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександра Желік, яка прийняла рішення на користь Argentem, до призначення у 2021 році суддею працювала в юрфірмі «Павленко і Партнери». Працювала вона там разом з депутатом Львівської міської ради Юрієм Мельником, який є також партнером Hillmont Partners.

Чи не правда цікавими фарбами заграла версія Джона Паттона про необхідність релокації портового бізнесу саме на суходіл у Львів?

Далі – ще цікавіші збіги. Hillmont Partners має у владі також досить потужні контакти. Співзасновник Hillmont Partners Вадим Галайчук став народним депутатом від «Слуги народу», отримавши у списку партії на виборах №44. Наразі він є першим заступником голови Комітету ВРУ з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

В 2021 році Галайчук стає заступником голови Політичної ради «Слуги народу». А головою цієї ради – Давид Арахамія.

Прізвище Арахамії, як могли здогадатись читачі, тут теж з’являється не випадково. Даний народний депутат за сумісництвом очолює Наглядову раду UkraineInvest. Це офіс так званих «інвестнянь».

Так от, у сюжеті «Батальйон «Відень» 2» Арахамія повідомив журналістам «Української правди», що у листопаді 2023 року зустрічався у Відні з Argentem Creek Partners.

«Основною метою візиту були зустрічі з американським фондом Argentem Creek Partners, які проінвестували понад $150 млн в українські активи. Зустрічався в якості голови наглядової ради UkraineInvest», – розповів він.

Приблизно через місяць після цієї зустрічі компанія ACP, яка до того вела перемовини з GNT Group щодо можливості реструктуризації боргу, почала примусове стягнення та взяття під контроль усіх активів українського холдингу.

Залишається сподіватись, що описані зв’язки не мають нічого спільного з українськими корупційними схемами. Адже нещодавно президент Володимир Зеленський на Мюнхенській безпековій конференції запевнив весь світ, що «глибинної» корупції в Україні немає. Тим більше, мова йде про американську компанію. А позиція уряду США щодо корупції в Україні всім відома…