Де моя земля: як національне багатство України стало заручником корупції аграрної академії

Відповідно до Конституції України, земля є національним багатством, яка підлягає безоплатній приватизації громадянами країни. Проте наразі складається така ситуація, коли за свою землю пересічні громадяни мають конкурувати з корпораціями, а незабаром, ймовірно, і з іноземцями. При цьому найбільший земельний банк України – в руках Національної аграрної академії наук (НААН), яка погрузла  в корупційних скандалах і неодноразово була викрита на прихованій передачі землі в оренду комерсантам, повідомляє УНН.

За законом, усі громадяни України мають право на приватизацію земель для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва та будівництва гаражів.

Проте далеко не всі громадяни реалізували своє право, а ринок землі вже відкрито для багатьох учасників. Утримувачем одного з найбільших земельних банків була і поки залишається Національна аграрна академія, яка успадкувала землі від радянських колгоспів та радгоспів. Але абсолютна влада над національним багатством країни та купа лазівок настільки затьмарили голову посадовцям, що дотепер частина цієї землі залишається не оформлена юридично, згідно з законодавством України. Тобто, фактично, у сірій зоні.

Якщо уніфікувати всі скандали, повʼязані з НААН, матимемо наступне:

·        Корупційні скандали: НААН періодично звинувачують у корупції, зокрема щодо непрозорого використання земельних ресурсів та бюджетних коштів. Наприклад, були випадки, коли звинувачували у продажу землі, призначеної для наукових досліджень, за заниженими цінами, що завдавало збитків державі.

·        Нецільове використання земель: у деяких випадках академію звинувачували у використанні земель не за призначенням, включаючи передачу в оренду земельних ділянок під комерційні проекти без належного контролю і прозорості. Про один з таких випадків УНН писав нещодавно. 

·        Неналежне управління майном: також були звинувачення щодо неефективного управління державним майном, яке перебуває у віданні НААН. Це включає в себе невідповідне використання коштів, виділених на наукові дослідження та інфраструктуру.

Ці скандали підкреслюють важливість реформування та посилення контролю за діяльністю НААН для забезпечення прозорості та ефективності використання державних ресурсів. Проте ситуація настільки вийшла з-під контролю, що замість чесного розподілення землі між громадянами України, державна політика в особі НАБУ, наприклад, намагається навпаки "загнати" ці землі знов у корупційні земельні банки чи то НААН, чи то Фонду держмайна, який теоретично має прозоро віддати на приватизацію ці ж землі. Тобто, забрати у одних та віддати іншим.

Про це свідчить зокрема справа НАБУ проти ексміністра аграрної політики Миколи Сольського. Не вдаючись в деталі справи, по суті там мала місце ситуація, коли земельні ділянки передали на приватизацію учасникам АТО. Сольський був задіяний як адвокат на боці воїнів. Ще задовго до того як він потрапив у Верховну Раду, а потім вже у міністерство агрополітики. Але, як зʼясувалося, на ці землі претендували і держпідприємства НААН в особі ДП "Надія" та ДП "Іскра". Довести, що спірна земля їх – не можуть, бо земля  не оформлена. А Верховний суд постановив, що НААН вважав ці землі своїми протиправно. 

Чому ж такі високі ставки за цю землю, що в ситуацію втрутилися НАБУ не на стороні захисників АТО, а на стороні корупційного НААН? Виявилось, що ДП "Надія" здавали їх у приховану оренду. На землях, які по суті належать всім громадянам України і мали б використовуватися для дослідів і прориву в науці – приватні компанії вирощували свій урожай. Мова про понад півтори тисячі гектар землі – і це лише землі одного держпідприємства, а їх у НААН було більше сотні. На ринку хабар за використання такого масиву землі НААН міг сягати 200+ тисяч доларів, про що свідчить інша справа НАБУ.

Проте чи можна допустити, що НАБУ зацікавлене у корупції НААН? Очевидно, що ні. Втім, цілком можливо допустити, що НАБУ "береже" дороговартісні українські землі для інших хазяїв, і не факт, що українських. Адже самі вони фінансуються міжнародними партнерами, а там теж безумовно є бажаючі привласнити родючі ґрунти України.

"Реформувати не можна ліквідувати" або що робити з НААН для встановлення соціальної справедливості. Кілька основних напрямків, які можна розглянути для реформування:

1. Покращення прозорості та підзвітності:

   - Впровадження електронних систем для відстеження використання бюджетних коштів та земельних ресурсів.

   - Публікація детальних звітів про діяльність академії та її інститутів, включаючи фінансові звіти та звіти про результати досліджень.

2. Антикорупційні заходи:

   - Створення незалежної комісії для розслідування корупційних справ всередині НААН.

   - Впровадження жорстких антикорупційних норм і проведення регулярних перевірок на дотримання законодавства.

3. Оптимізація управління ресурсами:

   - Проведення аудиту земельних ресурсів і майна НААН для визначення їхнього стану та оптимального використання.

   - Забезпечення прозорих процедур здачі в оренду земель та інших активів, з обов'язковим проведенням відкритих конкурсів.

4. Модернізація науково-дослідної діяльності:

   - Залучення молодих вчених та науковців до роботи в НААН через гранти та стипендії.

   - Підтримка інноваційних проектів і розвиток співпраці з міжнародними науковими установами.

5. Реформа кадрової політики:

   - Проведення відкритих конкурсів на заміщення посад в академії з метою залучення кваліфікованих фахівців.

   - Впровадження системи оцінки ефективності роботи співробітників та стимулювання їхньої професійної діяльності.

- Аудит ККД штату академії, який налічував майже 30 тисяч працівників.

6. Залучення громадськості та партнерів:

   - Активізація співпраці з аграрними асоціаціями, фермерами та іншими зацікавленими сторонами.

   - Проведення регулярних консультацій з громадськістю для врахування їхньої думки у прийнятті рішень.

7. Підвищення ефективності управління:

   - Впровадження сучасних методів управління проектами та дослідженнями.

   - Забезпечення професійного розвитку управлінського персоналу через тренінги та навчання.

І наостанок, якби в країні було більше таких "злочинців – Робін Гудів" як Сольський, можливо до цього часу всі б учасники АТО та нинішні захисники країни отримали б від держави обіцяні їм землі. Бо реалізувати державну програму не допоміг навіть меморандум між Держгеокадастрами та Радою ветеранів при міністерстві ветеранів. А самостійно і без юридичної підтримки, як показує практика, шанси у воїнів мізерні. Тим паче, зараз більшість з них задіяна на фронті.

Ті, хто встиг отримати - успішно здають свої земельні ділянки  агрокомпаніям в оренду і справно отримують кошти за них. Зокрема про це свідчать АТОвці, які встигли їх отримати завдяки Сольському. І до речі, самі АТОвці спростовують звинувачення НАБУ проти ексміністра, що той начебто змушував їх оформити землі і передати конкретній агрокомпанії. То чи є склад злочину у тому, що воїни АТО отримали землі та передали їх в оренду агрокомпаніям – навіть якщо допустити, що передача в оренду була наперед узгоджена – остаточну відповідь на це питання має дати тільки суд. Але вже зараз зрозуміло, що НАБУ ходить по тонкій кризі.

"Я подав всі документи і отримав земельну ділянку як учасник бойових дій. У мене є всі документи. Землю в оренду здав за власним бажанням. Орендну плату отримую постійно та вчасно. Навіть індексація  проходить – в цьому році сильно підняли орендну плату", - кажуть захисники. 

Але, такі свідчення вочевидь, не влаштовують детективів НАБУ та САП, які вже вичерпали всі розумні терміни по слідству цієї справи і запланували допит ще1500 людей, зокрема і самих АТОвців.