Консул України в Дубай не допоміг слідству спіймати розшукуваного Тарпана: у МЗС дії консула виправдали законом

Цитата

“Вчинення нотаріальних дій в ЗДУ здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, Закону України “Про нотаріат” від 02.09.1993. Статтею 49 зазначеного Закону визначено підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, зокрема зазначено, що нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Положеннями статті 8 Закону визначено, що сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки тощо, становлять нотаріальну таємницю.

З огляду на зазначене, конфіденційна інформація про особу без її на це згоди може надаватися ЗДУ правоохоронним органам України лише на виконання запитів, направлених в рамках досудового розслідування кримінального провадження. Водночас, частиною першою статті 222 “Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування” Кримінального процесуального кодексу України визначено, що “відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим”, — пояснили в МЗС причини поведінки Консула.

Контекст

Руслан Тарпан перебуває у переліку розшукованих осіб МВС як той, “хто переховується від органів прокуратури” з 2017 року.

Водночас у 2020 році Консул України в Дубаї посвідчував копію довіреності для його представника,
отож міг знати про місце перебування Тарпана вже на момент здійснення його всеукраїнського розшуку.

Надалі ця довіреність від українського консула, до слова, була використана для подачі представником Тарпана позову проти Міністерства внутрішніх справ України.

До теми

В той час, як дії консула в МЗС виправдали законом, прокуратура свою бездіяльність стосовно екстрадиції Тарпана в Україні вже майже рік виправдовує необхідністю перекладу документів.

Так, уперше про наміри екстрадувати Тарпана в Україну з ОАЕ (де той може перебувати) прокуратура Одеської області повідомила січні 2022 року

У квітні поточного року, прокуратура підтвердила наміри екстрадувати Тарпана та повідомила, що здійснює переклад документів. 

У липні прокурори запевняли, що нібито продовжують вживати заходів для екстрадиції Руслана Тарпана.

Станом на сьогодні, 24 листопада, наскільки відомо редакції УНН, Офіс Генерального Прокурора на чолі з Андрієм Костіним, ніякого запиту на екстрадиції Тарпана нікуди так і не відправив.

Нагадаємо

Тарпана українські правоохоронці намагаються переслідувати вже 5 років. Безрезультатність цього процесу, окрім названих вище причин, може також полягати у тому, що розшукувана особа має “стійкі ділові і партнерських зв’язків із представниками судової системи, правоохоронних органів, владних та бізнес-структур, ЗМІ”. І попри те, що це визнали прокурори, назвати прізвища суддів-партнерів розшукуваного вони відмовились. 

Нагадаємо

У 2021 році Національне антикорупційне бюро України оголосило Тарпана в міждержавний розшук із “синім” сповіщенням в Інтерполі.

Далі НАБУ планувало домогтися “червоного сповіщення”, та після того, як провадження Тарпана передали до органів поліції Одеської області, жодних змін так і не відбулося.

Наприкінці минулого року у справі про розкрадання держкоштів на “Глибоководному випуску” суд обрав Тарпану міру запобіжного заходу у вигляді заочного арешту. А тому, коли в Інтерполі таки з’явиться “червоне сповіщення”, а ОГП таки подасть запит на екстрадицію, при перетині кордону з Україною Тарпан підлягатиме негайному затриманню і поміщенню у СІЗО.