"Клубом білого бізнесу" Гетманцев хоче нівелювати тиск підприємців щодо перезавантаження податкової - експерт
Київ • УНН
На думку старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського, запропонований Данилом Гетьманцевим законопроєкт про "клуб білого бізнесу" має на меті розділити підприємців та підірвати їхні зусилля щодо податкової реформи.
Мета законопроєкту голови податкового комітету Ради Данила Гетманцева про створення "клубу білого бізнесу" - розколоти підприємців і нівелювати їхній тиск з вимогами податкової реформи. Реалізація цієї законодавчої ініціативи призведе до того, що ризиковими стане більшість підприємств. Таку думку в ексклюзивному інтервʼю УНН висловив старший економіст CASE Україна, головний експерт групи з питань податкової реформи Економічно-експертної платформи Володимир Дубровський.
- Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт Гетманцева про «клуб білого бізнесу». Його критикує як бізнес-омбудсмен, так і СУП, ЄБА та інші експерти. Як ви ставитеся до такої законодавчої ініціативи? Чи не вважаєте, що такий «клуб обраних» створить дискримінаційні умови й розширить поле для корупції серед податківців?
- Безумовно, і ще гірше. Насправді тут головне, що цей законопроєкт ніби-то виглядає для якоїсь частини бізнесу, якоїсь частини депутатів, як щось таке, що зробить все на краще. А насправді його мета в тому, щоб розколоти бізнес і нівелювати його тиск, адже бізнес вимагає проведення справжньої податкової реформи та перезавантаженням податкової самої. Якби у нас була така ситуація, що є чіткий закон: і платник, і інспектор однозначно можуть визначити чи сплачено податки повністю, чи ні, то, можливо, щось подібне (на "клуб білого бізнесу" - ред.) могло б мати місце. Але насправді така ситуація у нас є тільки у спрощеній системі оподаткування і саме тому податківці так наполегливо намагаються її знищити під будь-якими приводами.
В загальній системі у нас є податок на прибуток, який дискредитаційний по своїй природі. Тобто там не можливо точно сказати чи правильно, чи не правильно він сплачений. І завжди, за бажанням, можна просто прийти й донарахувати щось і потім цей платник має вирішити: чи він буде домовлятися з податковою, чи він буде іти до суду оскаржувати.
Якщо він домовляється – то це для податкової хороший платник, "білий". Саме ті, хто домовляються, потраплять до "білих" і до них податкова не матиме претензій. А що стосується тих, хто не хоче з податковою дружити й будуть подавати до суду – якщо платник подає до суду, то в нього виникає податкова заборгованість і він автоматично випадає з "клубу білого бізнесу". Тобто чи буде в цьому "клубі" чи не буде платник – буде залежати від його стосунків з податковою.
За таких умов я передбачаю, якщо цей механізм буде застосований, буде просто якийсь внесок членський, не формальний звісно, який буде означати, що за таку-то суму ви отримаєте привілеї, які є в "клубу білого бізнесу". Якщо не сплачуєте, або виступаєте за перезавантаження податкової, за податкову реформу, тоді, вибачте, але ви не будете в "клубі білого бізнесу".
Далі виникає така ситуація, заради якої це все створюється, що бізнес розділяється на дві категорії: одна - це "білий", який не вимагає жодних реформ, бо вимагати реформ – це собі дорожче. А всі інші – "не білий", ризикований бізнес, але він вимагає реформ, бо не хоче сплачувати податки.
От бачте, "білі", ті, хто сплачують податки, вони жодних реформ не вимагають, їх все влаштовує, вони довіряють податковій. А всі, хто не довіряють податковій – це якісь "ухилянти". Тобто таким чином нівелюється тиск бізнесу, який вимагає перезавантаження податкової й проведення справжньої податкової реформи, в тому числі заміну податку на прибуток, на податок на виведений капітал, який от так прийти й донарахувати не можливо.
- Чи готовий бізнес до такого нововведення? Чи навпаки таким чином Гетманцев хоче розсварити підприємців між собою, ділячи їх на касти, щоб вони не змогли виступити проти нього єдиним фронтом?
- Саме про це я й кажу. Безумовно є частина бізнесу, яка готова, яка лобіює цей законопроєкт, це той бізнес, який з податковою добре дружить. В якого є, там кум, сват, брат чи якісь інші стосунки, і він має це як свою конкурентну перевагу. Я особисто не зустрічав у своєму життя… я був сам підприємцем, вже чверть сторіччя працюю з підприємцями як економіст, а до того ще займався бізнес консалтингом... я не зустрічав жодного підприємця, який би довіряв податківцям. Тому якісь відсотки тих, хто, за опитуваннями, податківцям довіряє – це, мабуть, ті, хто мають з ними якісь особисті стосунки.
Ми на практиці знаємо, що таких теж чимало, і, так само як на митниці, там є не формальні "білі списки" тих, хто з податковою дружать і використовує податкову, наприклад, для того, щоб влаштовувати рейди проти своїх конкурентів. І така практика в нас є. Тому, звичайно, той нечесний бізнес, який використовує податкову у своїх цілях від цього "клубу" виграв би. Решта – програв би, і саме тому бізнес виступає здебільшого проти законопроєкту.
- Що буде з бізнесом який не потрапить до «клубу Гетманцева»? Його закошмарять перевірками? Можливо, що Гетманцев протягує цей закон під «свої», тобто лояльні до нього компанії?
- Насправді такий підхід, що є більш ризикові платники і є менш ризикові – він теоретично правильний. І якби ми говорили про якусь країну з європейськими правилами, то там безумовно існують певні критерії, при чому набагато кращі, ніж ті, які тут (в законопроєкті Гетманцева - ред.) прописані. Ці критерії в європейських країнах виокремлюють дійсно невелику групу ризикових платників податків, яких дійсно іноді перевіряють, всіх решта не перевіряють взагалі. І всі привілеї, які законопроєкт Гетманцева надає так званому «клубу білого бізнесу» – вони існують в європейських країнах за замовчуванням. Тобто податкова завжди дає консультації в короткі терміни, вона має ділитися з платником всією інформацією, яку має про нього. Це просто звичайні правила цивілізованих відносин між сервісною службою. У нас же податкова служба за сутністю своєю залишилася інспекцією.
Але ці всі "білі списки" за таких умов як є в Україні, коли і без того є багато неформальних привілеїв і все на них тримається, не працюють. Якби у нас була справді ризик-орієнтована система, що працює, яка фокусується на тих кількох відсотках, то дійсно вийшло б, що ці 10-15% ризикових підприємств піддавалися б перевіркам.
Але тут ситуація протилежна: за тими критеріями, які встановлює цей законопроєкт, абсолютна більшість підприємств потрапить до ризикованих, і тільки не велика каста буде білими.
Візьмемо хоча б критерій податкового навантаження більшого ніж в середньому по галузі – це критерій, який зараз податкова де факто використовує як критерій ризикованості. Але легко побачити, що за таким критерієм приблизно половина платників податків буде у ризикових що б вони не робили. Суто механічно. Бо є певний розподіл – і вони опиняються в нижчій частині цього розподілу.
По друге галузь. Галузь – це дуже умовне поняття. У радянському союзі були галузеві міністерства і підприємство, яке належало до певної галузі, підпорядковувалося міністерству. На сьогодні це умовне поняття. Простий приклад: є два заводи, один – продає продукцію так, як заведено було раніше, через відділ збуту, а інший – послухав лекції в бізнес-школі і сконцентрувався на ключових компетенціях, зробив окреме підприємство для виробництва і окреме для збуту – торговий дім. Це прогресивніше вважається. Так от другий завод буде завжди у ризикових, тому що той сукупний прибуток, який має це підприємство буде ділитися між двома юридичними особами – між заводом і торговим домом. Тобто це абсолютно не придатний критерій. І вони навмисне встановили його аби абсолютна більшість бізнесу опинилася в ризикових.
Я не думаю, що у них будуть ресурси саме закошмарити перевірками, тому що цих ризикових буде надто багато, але звичайно це збільшить навантаження на ризикових, коштом отих "білих", які вміють домовлятися з податковою.
- Зараз дуже багато скарг на блокування податкових накладних і віднесення підприємств до списку ризикових. Навіть на РНБО розглядалось це питання, однак ситуація не змінилась. Чи можливо, що паралельно цим законопроєктом Гетманцев хоче легалізувати такий тиск на бізнес з боку податкової й вивести ДПС з-під удару?
- Насправді пан Гетманцев особисто нам на нараді колись, дуже непогано розписав всі вади податкової. Це був той рідкісний випадок, коли я з ним погодився повністю. І щобільше – він є співавтором проєкту про перезавантаження податкової, і цей законопроєкт доволі не поганий. Тобто однією рукою пан Гетманцев подавав такий законопроєкт, але, на жаль, він нікуди не рухається, а другою рукою він подає законопроєкт, який фактично підтримку перезавантаження податкової зводить нанівець. Ну доволі дивно, не знаю, я йому не суддя, я не його духовник, як то кажуть.
Якщо говорити про СМКОР (автоматизована система моніторингу відповідності податкової накладної або розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків – ред.), то якраз це дуже яскравий приклад того, як в нас не працюють процедури за теорією ризик орієнтовані. Те що я вам щойно говорив – воно якраз в СМКОР реалізувалося.
Цю систему створювали з дуже хорошими намірами. Я знаю особисто людей, які це робили, і я їм тоді казав, що вони з хорошими намірами це роблять, але є дуже великий ризик того, що вона перетвориться на те, на що зрештою і перетворилася. Саме через політико-економічні, інституційні міркування, які вони не взяли до уваги. І зараз ті самі люди борються вже проти СМКОР, вони змушені боротися. Вони думали що це захистить "білий" бізнес і надасть можливість своєчасно відшкодовувати ПДВ і взагалі звести адміністрування ПДВ тільки до фактично порушників. Проте оскільки СМКОР опинилася в руках наших податківців – то вони з неї зробили знаряддя знущання з бізнесу і здирництва.
Тому цю систему можна було б якось переформатувати. По-перше, потрібно зробити жорсткі критерії того, що і як мають робити податківці, коли вони блокують накладну. Зараз вони блокують податкову накладну, але не проводять розслідування. Тобто є ймовірний злочин, можливо є якась податкова яма, але він не розслідується, бо якщо його розслідувати, то можна вийти на самих себе. Тому перший висновок, який напрошується: якщо вони блокують накладну і не проводять розслідування, то розслідувати мають вже дії тих, хто її заблокував. Блокує звісно, комп’ютер, але ті, хто не дав хід розслідуванню причин, мають підпадати під слідство.
По-друге, якщо щось блокується, воно має за місяць або розслідуватися, або розблоковуватися, але знову ж таки з якимись наслідками. Тобто це автоматично зробить стимул блокувати тільки незначну частину накладних, з якою податківці дійсно можуть впоратися.
Критерії ризиковості повинні формуватися не податковою, і не Мінфіном. Ці органи взагалі не повинні брати участь у їхньому формуванні. Їх має формувати, наприклад, перезавантажений БЕБ. Бо саме БЕБ має розслідувати такі великі злочини, і він повинен мати аналітичний апарат для того, щоб встановлювати, що саме може бути ознакою скруток, проти яких спрямована система СМКОР.
Ну і нарешті, сам принцип того, що ці накладні превентивно блокуються, суперечить презумпції невинуватості і європейським директивам. І в цьому випадку якраз європейські директиви у нас мають бути застосовані. Тому що в питанні непрямих податків ЄС проводить зі зрозумілих причин єдину політику і тут у нас такої самодіяльності як СМКОР просто не може бути. При цьому потрібно буде створювати справжню систему розслідування масштабних зловживань з ПДВ… Для цього потрібні справжні податківці, справжній БЕБ. І я сподіваюся, що колись все у нас запрацює по іншому. Але поки що ця система створює набагато більше проблем, ніж вирішує.
Нагадаємо
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект, який пропонує створити "клуб білого бізнесу" зі спрощеними відносинами з податковими органами для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Член податкового комітету Ради Ніна Южаніна зазначила, що запропонований Данилом Гетманцевим, розділить підприємців на привілейовані та непривілейовані групи, надаючи преференції одним та піддаючи інших більш жорсткому регулюванню, що викликає занепокоєння щодо дискримінації та корупційних ризиків.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук розкритикував ініційований Гетманцевим законопроєкт про "клуб білого бізнесу", заявивши, що він створить резервацію для еліти замість того, щоб вирівняти умови для всього бізнесу.
На думку економічного експерта Юрія Гаврилечка, законодавча ініціатива голови податкового комітету Ради порушує Конституцію України та створює дискримінаційні умови у бізнес-середовищі. Про те, що законопроєкт Гетманцева містить дискримінаційні норми і має корупційні ризики йдеться і у висновку аналітиків Спілки українських підприємців.
