Доповнення
Раніше Кулеба заявляв, що Угорщина є непростим партнером для України, але альтернативи досягнення взаєморозуміння не існує, оскільки вона потрібна нашій країні як надійний друг та партнер.
Кулеба повідомляв, що Україна і Угорщина досягла домовленостей щодо низки суперечливих питань — зокрема, стосовно законодавства про мову і освіту.
Контекст
Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Угорщина з вересня 2017 року ветує рішення в НАТО, що стосуються поглиблення співпраці з Україною, а також блокує діалог на політичному рівні. Так, Угорщина так і не зняла своє вето на зустрічі Комісії Україна-НАТО.
Це відбувається на знак протесту проти раніше ухваленого українського закону “Про освіту”, який передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, включно у навчальних закладах національних меншин.
Будапешт вважає, що він обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті.
Із Закарпаттям пов’язані й інші інциденти. До прикладу, на початку грудня 2020 року стало відомо про виконанням гімну Угорщини після присяги новообраними депутатами Сюртівської ОТГ Закарпатської області. Через це було звернення до СБУ.
Окрім того, СБУ провела обшуки у благодійному фонді на Закарпатті через можливе втручання у політичну ситуацію в Україні.
Після обшуків СБУ міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що в Україні “продовжуються незрозумілі політичні гойдалки стосовно угорських партій та угорської меншини”.
Угорщина навіть звернулась до ОБСЄ щодо ситуації на Закарпатті з проханням направити моніторингову місію в регіон — і не вперше.
Голова МЗС України Дмитро Кулеба назвав твердження про “залякування” угорців на Закарпатті спекуляцією.
Додамо, за даними МЗС, впродовж 2017 року відбулося п’ять, 2018 року сім зустрічей, 2019 року дві та у 2020 році дві зустрічі глав зовнішньополітичних відомств України та Угорщини. Торік — у лютому в Києві та у травні — у Будапешті.
