Працівникам МСЕК загрожує лише стаття про недостовірне декларування: чи можна конфіскувати їх статки?

Працівникам МСЕК загрожує лише стаття про недостовірне декларування: чи можна конфіскувати їх статки?

Київ  •  УНН

26 жовтня 2024, 10:18 • 17591 перегляди

Read in English

НАЗК не може конфіскувати майно працівників МСЕК через законодавчі обмеження. Наразі їх можна притягнути до відповідальності лише за недостовірне декларування.

Працівників МСЕК можна притягнути до відповідальності лише за недостовірне декларування. Таким чином норми законодавства про конфіскацію необґрунтованих активів на них не поширюються. Про це заявив голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик в ефірі телемарафону, передає УНН.

Відповідно до діючого законодавства працівників МСЕК можна притягнути до відповідальності лише за недостовірне декларування. Є ще два інших елементи – це незаконне збагачення та необґрунтовані активи, як елементи фінансового контролю. Щоб цих людей можна було притягнути до відповідальності за незаконне збагачення та необґрунтовані активи, потрібно вносити зміни до Кримінального кодексу та Цивільно-процесуального кодексу

- розповів Павлущик.

Він зазначив, що в НАЗК вже працюють над цим.

"Ми почали готувати проєкт змін до кодексів на виконання рішень РНБО цього тижня", - сказав Павлущик.

Голова НАЗК зазначив, що до 2023 року працівники МСЕК взагалі не подавали декларації про майно та доходи.

"Все, що стосується статків та активів представників МСЕК, то вони стали декларантами лише у 2023 році. Тобто раніше вони не подавали декларації та не перевірялися НАЗК" - зауважив Павлущик.

Також він повідомив, що у цьому році НАЗК почало проведення повних перевірок перших 7 декларацій працівників МСЕК, з них 3 перевірки завершено.

Додамо

Відповідно до статті 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації) передбачає покарання у вигляді штрафу від 3000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, — якщо такі особи внесли до декларації завідомо недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів.

Водночас конфіскація майна цією статтею не передбачається.

Стаття 368-5 ККУ (Незаконне збагачення) передбачає суворіше покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

З іншого боку, як пояснювали в НАЗК, визнані необґрунтованими активи декларанта суд може конфіскувати та стягнути у державний бюджет за правовим механізмом цивільної конфіскації за позовом прокурора САП.

Доповнення

На початку жовтня посадовицю МСЕК Тетяну Крупу та її сина - керівника облуправління ПФУ у Хмельницькій області було викрито на незаконному збагачені. Під час обшуків у них знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах.

На наступний день її взяли під варту, а справу передали до НАБУ.

Вже незабаром в ЗМІ з’явилась інформація, що десятки прокурорів Хмельниччини на чолі з їх керівником Олексієм Олійником оформили інвалідність.

За припущеннями журналістів, вони були визнані особами з інвалідністю в обмін на покривання корупційних схем керівниці обласного центру медико-соціальної експертизи вищезгаданої Тетяни Крупи.

За результатами перевірки, виявилося, що 61 прокурор органів прокуратури Хмельниччини має інвалідність.

Саме це стало причиною скликання Президентом України Володимиром Зеленським засідання РНБО.

22 жовтня Зеленський повідомив, що під час засідання РНБО щодо ситуації з МСЕК і зловживаннями посадових осіб різних державних органів з отриманням інвалідності, було визначено перелік рішень, які повернуть справедливість. Зокрема, це цифровізація процесів проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій, реальна перевірка декларацій членів МСЕК.

Президент Зеленський вимагає розробити законопроект, яким буде передбачено ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року.

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко 23 жовтня заявляв, що МОЗ до кінця цього тижня прийме розпорядження Кабміну, яке ліквідує центральну МСЕК.

З 1 січня 2025 року в Україні буде повністю ліквідовано МСЕКи, адже система переходить на новий підхід.

Віктор Ляшко коментуючи питання своєї можливої відставки заявив, що не він призначає і не звільняє керівників МСЕКів. Також він зазначив, що заяву написати простіше, ніж реформувати МСЕКи.

Було звільнено керівників Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України, Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ, Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова та працівників Міністерства охорони здоров'я України.

Реформа МСЕК: гучна назва чи реальні зміни?15 жовтня 2024, 07:15 • 160729 переглядiв