Що чекає Україну на міжнародній арені наступного року: відповідь експертів

Євроінтеграція

Одне з головних питань на міжнародному дипломатичному майданчику стосується прогнозів щодо вступу України в Євросоюз. Наприкінці листопада віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна зможе вступити в ЄС ще до завершення війни. Політолог-міжнародник Григорій Перепелиця вважає, що для входження до ЄС знадобиться мінімум декілька років.

“Незважаючи на те, що ми вже є офіційним кандидатом на членство в ЄС, саме членство в Європейському Союзі наступного року нам не світить. Оскільки, навіть за скороченою процедурою – це потребує декілька років”, – зазначає політолог.

На його думку, прискорений процес вступу при всьому своєму позитиві несе певний ризик, адже всередині ЄС між країнами-членами існує конкуренція з огляду на те, що це, перш за все, економічна організація, яка акумулює та розподіляє ресурси та інвестиції.

“В цьому сенсі треба і політично мати вагу в цій організації. Нас сприймають в якості, так би мовити, поза чергою (якщо говорити щодо виконання вимог). Тому, відповідно, і на нас пресинг буде дуже жорсткий, оскільки нас будуть постійно підганяти, нав’язувати правила, які можуть на першому етапі зашкодити нам, нашій економіці і нашому суверенітету”, – вважає експерт.

Водночас екс-міністр закордонних справ, керівник Центру дослідження росії Володимир Огризко вважає, що для євроінтеграції, діючій владі необхідно “владнати” справи із національним законодавством. Йдеться про реформи, зокрема такі, як зміна підходу до формування Конституційного суду. На його думку, це є одним з чинників пригальмування, які заважають Україні у цьому процесі.

“Наші західні партнери, ще до початку повномасштабної російської агресії, через послів прописували рецепти – що треба зробити та які “пігулки треба випити”. На превеликий жаль, наше керівництво на це уваги не звертало. Зараз, начебто, є позитивна тенденція. Україна виконала всі завдання після того, як її визнали кандидатов до вступу в ЄС. Але тут важливо те, що деякі речі, які б варто було зробити одразу – ми їх знову відкладаємо, що загальмовує наш розвиток”, – зазначає екс-міністр.

За прогнозами експертів, наступний рік стане переговорним щодо членства в ЄС. Мета України – досягти успіху, аби в майбутньому просувати інтереси в Євросоюзі.

“І найголовніше – отримати зростання економіки. Якщо ми вступаємо, як слабкий кандидат, то і умови нам будуть прописані такі, як до слабкого кандидата. Геополітично, ми вже в рамках європейської спільноти, і тепер нам треба мати сильну команду для переговорів”, – зазначає Перепелиця.

Україна – НАТО

Не менш важливим залишається питання відносин з НАТО. Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський заявив 30 вересня, що Україна подає заявку "за прискореною процедурою" на членство в Альянсі.  Це стало несподіванкою для партнерів України, зокрема для США. ІноЗМІ писали, що Захід побоюється, що негайний вступ України до НАТО, який вимагає одностайного схвалення всіх 30 країн-членів, призведе до війни між Сполученими Штатами та росією через вторгнення москви в Україну, а також через примусові анексії рф тимчасово окупованих територій України.

“НАТО не дасть нам членство в цьому році (2023 – ред.). І буде добре, якщо на майбутньому саміті в Вільнюсі (запланований на 11-12 липня 2023 року – ред.) ми отримаємо статус кандидата”, – вважає Григорій Перепелиця. Він нагадав, що після 2008 року, коли ще тодішній прем’єр-міністр, а згодом, президент-втікач Віктор Янукович відмовився від плану дій щодо членства (ПДЧ) – НАТО змінило відношення до України.

“Альянс говорив декларативно – “двері НАТО відкриті, але ви маєте досягти стандартів”. Це відмовка для того, щоб нас реально не приймати в НАТО. Але ця війна показала реальну ситуацію – що не НАТО нас обороняє – а ми сьогодні обороняємо східний фланг НАТО”, – додає Перепелиця.

Саме успіхи Збройних Сил змінили думку Генерального Секретаря НАТО Єнса Столтенберга щодо України та її спроможностей. На початку війни Генсек говорив, що головне завдання НАТО – не допустити, щоб російська агресія вийшла за межі кордонів України. Проте після провалу рф та перемог нашої армії на фронті, НАТО виявилося розгубленим відносно членства України.

“І тому на Мадридському саміті була змінена позиція НАТО – що Альянс має допомогти Україні озброєнням з метою її самооборони. Тобто, чіткої гарантії, що ми станемо офіційними членами НАТО, поки не проголошено. Але наші спроможності виявилися ще більшими, ніж самого Альянсу – протистояти широкомасштабній російській війні. На саміті НАТО у Вільнюсі, очевидно, має бути прийняте рішення про перспективи членства України в НАТО. Я думаю, максимум, що ми можемо отримати – це статус кандидата”, – вважає Перепелиця.

Водночас, Володимир Огризко наголошує, що у нинішній ситуації просити ПДЧ з боку України ніхто не буде, оскільки це було актуально для 2008 року. Екс-міністр наводить приклад стосовно вступу до Альянсу Швеції та Фінляндії.

“Варто подивитися на ситуацію зі Швецією та Фінляндією та їхніми відносинами з Туреччиною. Тобто, одна країна може, фактично, блокувати прийняття загального рішення. Повертаючись до України, ми знаємо, яку позицію займає та ж сама Угорщина, наприклад. Треба розуміти, що до закінчення війни НАТО не буде розглядати питання стосовно вступу України. А зараз нам ПДЧ в будь-якому вигляді вже не потрібний. Тому що ми цю історію пройшли, і показали, що таке українська армія. Я не вважаю, що на цьому саміті у Вільнюсі наступного року нам нададуть ПДЧ. Але це не означає, що це буде затягуватися на далеку перспективу. Якщо ми закінчимо перемогою війну з рф – в нас є повне моральне та політичне право підняти питання щодо вступу за прискореною процедурою”, – каже політолог.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не лише війна: політологи назвали головні політичні події цього року