Сучасні, інклюзивні та багатофункціональні: як учасники Хакатону "100 ідей для міст" пропонують переосмислити шкільні простори
Київ • УНН
У межах Хакатону презентовані проєкти реконструкції та будівництва нових шкіл у різних регіонах України.
У війну актуалізувалися питання збереження української ідентичності та передачі її майбутнім поколінням. Одну з провідних ролей в цьому процесі відіграє освіта. А для того, щоб освітній процес став приємнішим та легким, важливе значення має освітній простір. Розуміючи це, учасники Хакатону "100 ідей для міст" значну увагу приділили реновації освітніх просторів. Ідеї, запропоновані волонтерами, втілюють сучасні підходи в облаштуванні закладів навчання: інклюзивність, багатофункціональність, енергоефективність, екологічність. При цьому автори запропонованих проєктів не забувають про спадкоємність та збереження історичної пам’яті, вкраплюючи етнічні мотиви та використовуючи навіть залишки зруйнованих війною будівель.
Відновлення загальноосвітньої школи у Бахмуті
У межах Хакатону від IRS "100 ідей для міст" волонтери пропонують відновлення будівлі Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24.
Команда розробила сучасний громадський простір, який відповідає потребам сьогодення, включаючи безпечну та комфортну інфраструктуру для пішоходів. Принцип проектування полягає в чіткому розмежуванні функцій школи з одночасним їх об'єднанням у заскленому атріумі з пішохідними містками, що стає центром школи. Класні кімнати пропонується розташувати в крилах вулиць, а загальні робочі місця та зони загального доступу розташувати в окремій будівлі на північній частині території, що виходить на парк.
Фундамент минулої шкільної будівлі теж враховано в проекті, а це дасть школярам відчуття спадщини та сприяє їх соціальному розвитку. У проекті передбачено розвинену інфраструктуру, включаючи класи мистецтв, фаблаб, їдальню, спортзал зі скеледромом, бібліотеку, класи фізики та хімії з передовим оснащенням. Будівля чітко зонована, з громадською інфраструктурою на першому поверсі, де розташовані їдальня, фаблаб та класи мистецтв. Це дозволить використовувати приміщення поза навчальним часом. Також проект передбачає розширення школи як місцевого громадського та культурного центру, що відповідає світовим тенденціям. Навчальна частина займає поверхи з 2-го по 5-ий і легко відокремлюється.
Цікавий факт
Архітектура школи навчає: цегла, бетон, скло, дерево - натуральні матеріали, що використовуються, нічого не імітують, відображають суть їх роботи в конструкції будівлі, і діти будуть отримувати знання про фізичні характеристики, навіть бачити процес природного старіння матеріалів. Також є можливість виходу на дах, з пізнавальною зоною, де учні будуть вчитися вирощувати рослини. Окрім того, там планується розмістити сонячні батареї, і школярі зможуть з'ясувати принцип їхньої роботи та як вони утворюють енергію.
Авторкою ідеї виступила Владислава Терехова, студентка 3-го курсу Національного університету "Харківський національний університет міського господарства ім. Бекетова"
Автори ще одного архітектурного задуму з відновлення цієї школи центральної ідеєю проєкту пропонують зробити атріум на місці зруйнованої частини школи – це буде загальношкільний трирівневий простір, що включає головний вестибюль, форум, фоє актової зали та рекреаційні простори. Цей простір має як головний вхід з вулиці, так і вихід на майданчик для проведення загальношкільних заходів у внутрішньому подвір’ї. Актову залу також пропонується розширити. Окрім того, запропоновано збудувати новий корпус початкової школи з класними кімнатами, майстернями, універсальною залою, приміщеннями для груп подовженого дня та місцями для відпочинку.
З іншого боку комплексу розглядається можливість розширення корпусу майстерень, створення лабораторій та зон для відпочинку. При розробці фасадів бралася до уваги сучасна шкільна архітектура, а також історичні будівлі Бахмута. Також фасади пропонується утеплити з урахуванням сучасних енергозберігаючих підходів, а на даху будівель розмістити сонячні панелі.
Також автори проєкту запропонували врахувати рельєф місцевості – школа розташована на ділянці з нахилом, а це дає можливість збудувати цокольне приміщення та облаштувати там укриття.
У планах також передбачено партерні зони, велопарковки, парковки для шкільних автобусів, озеленені території та спортивні майданчики.
Автори проєкту
Олександра Буймістер, студентка програми "Дизайн середовища" Київського національного університету технологій та дизайну.
Данило Косенко, куратор, завідувач кафедри дизайну інтер’єру і меблів КНУТД, кандидат мистецтвознавства, архітектор.
Реконструкція Кодимського ліцею
Учасники Хакатону пропонують реконструкцію Кодимського ліцею №1 Подільського району Одеської області.
Проект передбачає реконструкцію поточної шкільної будівлі та додавання нових секцій. Стан будівлі, що існує, поганий. Підлога руйнується, а сама будівля не відповідає сучасним потребам та вимогам енергофективності.
Автори проєкту пропонують нову просторову композицію, що відповідатиме сучасним педагогічним підходам та європейським вимогам.
Комплекс школи, запропонованої архітекторами, складається з модульних навчальних просторів з дерев'яними стінами, які можуть бути налаштовані для створення різних розмірів кімнат. Різні входи відповідають потребам навчання. На вході до школи пропонується розмістити конференц-зал та стіл секретаря, з місцем для робіт учнів. Школа має бути відкритою, гнучкою та багатофункціональною, обслуговуючи як освітні, так і громадські цілі. Ця зала – агора – може стати місцем проведення громадських заходів. Послідовність класних кімнат пропонує різноманітні варіанти використання для уроків, зустрічей та лабораторій.
Проєкт також передбачає створення гуртожитку, що матиме модульну конфігурацію кімнат.
Зовнішні тераси будівлі надають інтимні простори для читання та спілкування, з завісами для конфіденційності. Спільні ж простори прийматимуть зустрічі та спортивні заходи.
Ззовні будівля має захисну цегляну оболонку та дерев'яні внутрішні елементи. Сонячні панелі на даху генерують електроенергію, з системами відновлення дощової води. Стіни X-Lam та розсувні панелі створюють адаптивні простори. При будівництві пропонується використовувати заводські елементи CLT (CLT або багатошарова клеєна дерев’яна панель, складається з щонайменше трьох склеєних між собою шарів суцільного пиломатеріалу, які укладаються у взаємно перпендикулярних напрямках – ред.), що прискорюють будівництво. Значною новацією є тераса, що надає великий ігровий простір, контрольований вчителями.
Види з терас акцентуватимуть ландшафт та парк внизу. Дахові сади захищатимуть від погодних умов та покращують теплоізоляцію.
Цікавий факт
У гуртожитку завдяки занавіскам та панелям можна буде об'єднувати або розділяти кімнати, створюючи свого роду маленькі квартири або послідовні одномісні кімнати. Таким чином, спочатку він може служити притулком для переселенців, у майбутньому зможе бути схожим на коледж, а пізніше може бути перетворений на готель або гостьовий будинок для гостей.
Автори проєкту
Робоча група від Політехнічного університету Мілана: архітектор Франко Тальябуе та професор Філіппо П'ясентін.
Автори ще одного проєкту з реконструкції Кодимського ліцею пропонують передусім зосередитися на реставрації будівлі колишнього гуртожитку, який не використовується з 2005 року. У своєму проєкті вони намагалися забезпечити доступність, енергоефективність та естетичну привабливість будівлі.
Командою пропонується оновлення вхідної групи, зони відпочинку, більшості меблювання для будівлі, облаштування сонцезахисту для вразливих приміщень. Крім того доданий тамбурний перехід в будівлю школи на всіх рівнях, де встановлений підйомник.
Автори проєкту
Архітектори, студенти Київського національного університету будівництва і архітектури: Юлія Недолужко, Олександра Півень, Марта Козеренко.
Куратор: Тетяна Кащенко, кандидат архітектури, доцент кафедри архітектурного проектування цивільних будівель і споруд Київського національного університету будівництва і архітектури.
Реконструкція шкільного комплексу у Гостомелі
Волонтери пропонують реконструкцію шкільного комплексу у Гостомелі Київської області. Цей проєкт пронизаний символізмом і має великий потенціал для відродження селища.
Наразі будівлі школи та довколишня територія занедбані. Волонтери пропонують докорінно змінити ситуацію, водночас використавши те, що зараз захаращує територію, для облаштування відкритих просторів, тим самим підкресливши відродження містечка. Мета полягає в перетворенні того, що було зруйновано, у щось ще краще.
Запропонований авторами проєкту шкільний комплекс складається з різноманітних освітніх закладів з великими просторами, що перетинаються. Ці простори можуть слугувати не лише місцем для навчання дітей, а й для ширшого загалу. Пропонується розширити доступність для пішоходів та велосипедів для сприяння більш живому місту.
Планування обертається навколо двох центральних дворів, зі спортивною залою та дитячим садком, розділеними коридором для різних вікових груп. Спортивна зала має окремий вхід для позашкільного використання та другий поверх для спортивних заходів.
Проєкт школи заснований на приципах відкритості, гнучкості та адаптивності, відповідаючи вимогам Європейської спільноти щодо майбутніх освітніх просторів. Центральна агора служить фокусним пунктом будівлі, з окремими входами для старшої та молодшої школи, оточеними деревами дворами. Два крила будівлі, що простягаються до неба, пропонується оснастити фотовольтаїчними системами (система сонячних батарей – ред.) для виробництва електроенергії та збирання дощової води для повторного використання. Патіо, що діятиме як імплувіум (внутрішній басейн – ред.), підкреслить практику сталого збирання води. Дизайн навчального закладу підкреслює розділення та спільне використання між двома школами, дозволяючи взаємодію та спільні простори.
Тераса, яку утворюватимуть покаті дахи, пропонує нову ігрову зону для дітей з контрольованим наглядом. Види з терас розширюватимуть природний ландшафт, забезпечуючи безпечні ігрові зони з м'яким покриттям.
Повторне використання завалів старої шкільної будівлі не лише зменшує відходи, але й зберігає колективну пам'ять. Гора з завалів слугуватиме рекреаційним простором для спортивних заходів та відпочинку, інтегруючи старе з новим у гармонійний спосіб.
Автори проєкту
Робоча група від Політехнічного університету Мілана: архітектор і професор Франко Тальябуе разом з Філіппо Піазентіном.
Створення нової школи у Красносільській громаді
У Красносільській територіальній громаді на Одещині волонтери пропонують збудувати нову сучасну школу на 1100 учнів.
Автори проєкту мають на меті створення навчального середовища, яке сприяє інтелектуальному розвитку, творчості та соціальній взаємодії учнів. Основна ідея полягає у розкритті творчого потенціалу кожного, хто буде навчатися у цій школі.
Пріоритетом при проектуванні нової будівлі стало гармонійне поєднання забудови із запроектованим генеральним плануванням ділянки і психологією учнів. В основі лежить потреба у забезпеченні гармонійного простору для особистісної трансформації дитини.
Школа спроєктована з урахування високих стандартів енергоефективності та вимог до інклюзивності у сфері освіти.
Автори проєкту
Куратор групи - завідувач кафедрою архітектурного проєктування, декан факультету архітектури Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, доцент Анатолій Давидов. Учасники групи: Анастасія Дояр, Владислава Левицька, Катерина Піскова, В’ячеслав Нестеренко та Вероніка Пінчук
Інша команда волонтерів також пропонує проєкт реконструкції школи Красносільської громади. Автори цього проєкту наголошують, що наразі існуючій будівлі школи не вистачає простору, що був би обладнаний належним чином. Команда пропонує перетворити школу на інклюзивний навчальний простір, який також зможе функціонувати для потреб усієї громади.
Для учнів сама школа і її територія будуть доступними цілий день. А ось громадська частина будівлі, яка включає два блоки, а саме: актову залу та бібліотеку, буде відкритою для дорослих, у позаурочний час. Актову залу можна використовувати для проведення заходів, вистав, лекцій тощо, а приміщення бібліотеки для роботи або навчання. Також на першому поверсі розмістилися їдальня та спортивна зала. Вхід та навчальні класи початкової школи відокремлені для зручності школярів. На другому та третьому поверхах є навчальні класи та зони рекреації для відпочинку на перервах. На підземному поверсі передбачено укриття на 600 осіб. Громадські блоки та входи візуально підкреслюються блакитною лінією, яка доповнюється акцентними рамами вікон на фасаді.
Цікавий факт
Сонячні батареї, енергозберігаючі вікна, збір дощової води, зелені дахи та висадка нових дерев - також забезпечують екологічність та енергоефективність будівлі.
Автори проєкту
Студентка Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова - Марія Молодча.
Куратор - старший викладач каф. Інноваційних технологій у дизайні міського середовища, ХНУМГ ім. О.М. Бекетова Людмила Корнілова.
Проєкт "Боярський Гарвард"
У межах Хакатону також пропонується створення функціонального шкільного навчального простору "Боярський Гарвард" на базі ліцею ім. Коновальця із збереженням історичної будівлі існуючої школи. У межах конкурсу також представлені два проєкти.
Ліцей ім. Коновальця у Боярці Київської області має багату історію та є історичною пам’яткою архітектури кінця 19-го – почату 20-го століття. Цю будівлю було перетворено на школу, де наразі навчається 500 учнів, які змушені відвідувати заклад у дві зміни через брак місця. Недавно замінили дах на металочерепицю, добудували їдальню, але актова зала відсутня. Водночас на території ліцею росте велика кількість старовинних дубів, що є візитівкою цього місця.
У першому проєкті пропонується створити додатковий сучасний навчальний простір на території ліцею. Проєкт включає нову будівлю школи, що складається з корпусу молодшої та старшої школи, приміщень Stem-лабараторії, спортзалу, їдальні, зали, медіатеки. Також запроектовано цікавий та функціональний благоустрій території, а саме: баскетбольний та спортивний майданчики, зони для відпочинку, дитячий майданчик та незвичний внутрішній дворик у історичній частині ліцею. Передбачено інфраструктуру для пішоходів та необхідні проїзди для пожежного транспорту.
Цікавий факт
Образ нової забудови грає на контрасті з ліцеєм, та має велику кількість скління, що водночас поліпшує інсоляцію приміщень та гармонізує будівлю з природою.
Автори проєкту
Студентка Київського національного університету будівництва і архітектури - Сіроцинська Н.Д.
Куратор: керівник навчально-архітектурної майстерні, кандидат архітектури, доцент кафедри АПЦБС Київського національного університету будівництва та архітектури Володимир Приймак.
Автори другого проєкту "Боярського Гарварду" виділили 5 проблемних зон в облаштуванні існуючого ліцею: громадське харчування, рекреація, простір для навчання (потребують розширення), господарська зона біля класів, маленька спортивна зала, під яку використовується колишня каплиця.
Проєктом пропонується існуючу будівлю залишити для початкової і звести новий корпус для середньої та старшої шкіл. Автори пропонують зберегти історичний характер, водночас використавши сучасні енергоефективні матеріали та забезпечивши інклюзивність. Новий корпус буде мати атріумний простір, який можна адаптувати під різні потреби. Також передбачаємо харчоблок, спортзал, музей та STEM-лабораторію.
Власне, у межах другого проєкту пропонується два варіанти перетворення ліцею: зі скляним переходом та окремостоячий.
Цікавий факт
Використання внутрішнього простору для різних потреб учнів широко розповсюджено за кордоном та, на жаль, це рідкість у вітчизняній практиці.
Автори проєкту
Архітектор, старший викладач кафедри Архітектури будівель та споруд Архітектурно-художнього інституту Одеської державної академії будівництва та архітектури Андрій Черненко.
Авторка ідеї, студентка 4-го курсу кафедри Архітектури будівель та споруд Архітектурно-художнього інституту Одеської державної академії будівництва та архітектури Ліна Данилова.
Куратор проекту, архітектор, доктор філософії з архітектури та містобудування, асистент кафедри Архітектури будівель та споруд Архітектурно-художнього інституту Одеської державної академії будівництва та архітектури Євген Дунаєвський.
Реконструкція ліцею у Решетилівці
Волонтери пропонують провести реконструкцію існуючого ліцею імені Олійника в місті Решетилівка Полтавської області.
Будівля не відповідає вимогам енергоефективності, промерзаючий фасад та стара покрівля не дають нормально функціонувати та забезпечувати дітям відповідні умови навчання. Проаналізувавши історію та культуру громади, автори надихнулись створити ідею саме для цього містечка, враховуючи його культурний спадок. У проєкті поєднуються сучасні методи архітектури, матеріали та етнічні мотиви.
Ця реконструкція також передбачає оновлення та осучаснення території школи, добудову евакуаційних сходів та санвузлів у спортивному залі, не забуваючи про екологію та озеленення. Також в будівлі пропонується облаштувати зимовий сад. Його приміщення можна використовувати задля проведення експериментів з вирощування та дослідження рослин на уроках біології, а також як рекреаційну зону для учнів.
Автори ідеї - студентки Інституту інноваційної освіти "Київського національного університету будівництва та архітектури": Вікторія Лобанчикова та Дарія Левончук.
Університетське містечко у Маріуполі
Не лише школи, а й виши привернули увагу учасників Хакатону. Так, автори ще одного проєкту пропонують створення університетського містечка Приазовського державного технічного університету.
Основні проблеми, які існували ще до окупації та руйнування Маріуполя, - це незручний громадський транспорт, недостатня привабливість території, незначна зона комерції та слабкі соціальні зв'язки.
Нове студентське містечко пропонується зводити з акцентом на максимальне усунення цих проблем. Містечко має бути технологічно зручним та стати формотворчим у відбудованому місті.
Свою місію автори проєкту вбачають у забезпеченні навчального середовища, де кожен студент може активно розвиватися і досягати успіху у всіх галузях знань. Також пропонується створити інноваційні простори для творчої роботи, співпраці та обміну ідеями між студентами різних спеціальностей. Інфраструктура має сприяти здоровому способу життя, розвиваючи спортивні та рекреаційні можливості. Автори ідеї хочуть створити стале та екологічно безпечне студентське містечко, яке буде втіленням комфорту, співпраці та розвитку.
Автори ідеї
Студенти-архітектори Київського національного університету будівництва та архітектури Марія Шинкарчук, Олексій Білокур, Богдан Лебідь, Надія Ройко, Ілля Юрчик.
Куратор: доцент кафедри архітектури та містобудування Київського національного університету будівництва та архітектури Віра Тимофіївна Шпаковська.
Про Хакотон "100 ідей для міст"
Один із наймасштабніших проєктів із відновлення українських міст після війни - Хакатон "100 ідей для міст", організований проєктом Інновацій та реконструкції для суспільства (IRS) та ГО "Клуб мерів".
Хакатон вже приніс значні результати, зібравши 63 розроблені архітектурні ідеї для громад-учасниць з усієї України. Наразі надійшло вже 250 заявок від громад у 22 областях, а це близько сотні громад. У межах проєкту працює 139 сформованих архітектурних команд, 20% волонтерів з-за кордону: Бельгії, Чилі, Австрії, Арабських Еміратів, США, Італії, Нідерландів і Словаччини.