Українські адвокати не мають особливого статусу в рф – юрист

Українські адвокати не мають особливого статусу в росії, тому для отримання будь–якої інформації їм потрібно шукати захисника в рф і домовлятися з ним про отримання даних. Однак в суді їм потрібно буде доводити, що отримана інформація правдива і точна. Про це заявив керівник юридичної компанії "Ілляшев та Партнери" Михайло Ілляшев в ексклюзивному коментарі УНН.

Міждержавного обміну (інформацією – ред.) немає. Адвокат може – він повинен звертатися напряму туди. Але з точки зору рф наш адвокат – це звичайна людина, він не має особливого статусу

За його словами, українські адвокати можуть спробувати звернутися до росії через треті країни, але спочатку потрібно ще знайти російського адвоката, який може звертатися з відповідними запитами.

Ілляшев зазначив, що такий доказ може бути надійним, якщо буде вивчено судом як був зроблений запит, в якому вигляді отримана відповідь, як вона була перекладена.

Це може пояснювати той факт, що в ході розгляду справи про втечу з-під варти обвинуваченого у серії замовних вбивств, держзраді та інших злочинах ексдепутата-агента фсб рф Олександра Шепелева суди першої та апеляційної інстанцій критично поставились й не прийняли до уваги надані його захистом ксерокопії документів про те, що Шепелев знаходився у СІЗО рф.

Адвокати хотіли, щоб суди врахували цей термін у строк відбування покарання ексдепутата, проте в суді не змогли пояснити джерело походження документів та відсутність оригіналів. Проте це не завадило колегії Верховного суду в порушення норм КПК України прийняти від адвокатів Шепелева копії документів з рф невідомого походження, визначити достовірність яких в умовах російсько-української війни неможливо.

Судді Верховного суду порушили законодавство, бо взагалі не мали права досліджувати докази. Ба більше, навіть якщо уявити, що захисту якимось чудом все ж вдалося б легалізувати документи з росії в Україні, суди все одно б не мали права зараховувати термін перебування Шепелева в СІЗО рф.

Його затримали за запитом України, й українські правоохоронці вимагали його екстрадиції. Проте росія відмовилася видати агента фсб Україні аргументуючи тим, то видача Шепелева може загрожувати їхній національній безпеці. З цього моменту жодних офіційних даних щодо Шепелева в української сторони не було.

Українське законодавство передбачає, що строк перебування під вартою в іншій країні може бути зарахований у відбуте покарання тільки у разі екстрадиції особи в Україну. Як стало відомо із відповіді Офісу генпрокурора України на запит УНН, сторона обвинувачення під час розгляду касаційної скарги на вирок Шепелеву заперечувала проти зарахування до загального строку відбування покарання йому за вироком періоду перебування під вартою на території рф.

Прокурор Вікторія Оршавська не заперечувала того факту, що ексдепутат у 2015 році дійсно затримувався на території росії та утримувався під екстрадиційним арештом у зв’язку з розглядом відповідного запиту компетентних органів України. Проте російські спецслужби відмовилися видати Шепелева Україні посилаючись на його цінність й загрозу російській національній безпеці. Тому, на думку прокурора, час тримання Шепелева під вартою на території рф не може бути зараховано до загального строку відбування покарання у зв’язку з відмовою у видачі його в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності.

"Надані в касаційній інстанції стороною захисту документи (копії нібито процесуальних рішень зі справи в російській федерації), прокурором ставились під сумнів, як документи невідомого походження, які є недопустимими", – йдеться у відповіді на запит.

Нагадаємо

Колегія Верховного суду змінила вирок Шепелеву по справі втечі з–під варти й намагалася відпустити його на свободу. Судді В’ячеслав Маринич, Володимир Король та Алла Макаровець вирішили закрити один з епізодів справи, який стосувався підкупу, через на їхній погляд недостатню кількість доказів. Крім того, судді суттєво зменшили строк відбування покарання Шепелева, зарахувавши йому термін перебування в СІЗО рф з 19 березня 2015 року по 8 липня 2016 року. Тоді російські правоохоронці затримали його за екстрадиційним запитом України.

Поки нібито вирішувалося питання його видачі Україні, Шепелев активно співпрацював із фсб рф і повинен був знаходитися в слідчому ізоляторі. Через рік росія все ж відмовилася видати нардепа-втікача українському правосуддю, посилаючись на загрози власній національній безпеці.

Колегія Верховного суду також скористалася "законом Савченко" і зарахувала Шепелеву у строк відбування покарання його перебування в СІЗО по обвинуваченню в інших справах. Таким чином, за рішенням касаційної інстанції Шепелев повністю відбув покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 7 серпня 2020 року. Крім того, через закриття епізодів про підкуп майно екснардепа не конфісковуватимуть.

Прокурор оскаржила дії суддів Верховного суду у ВРП. За автоматичним розподілом, скаргу по справі Шепелева розглядатиме перша в історії суддя-член ВРП, яка воює на фронті проти рф Олена Ковбій.  

Нагадаємо

Раніше зясувалося, що Шепелев був цінним для росії, адже був агентом російських спецслужб. Про це свідчать документи, написані ним власноручно. Зокрема пояснювальна записка директору фсб.  

Також підтвердженням є його активна позиція щодо виправдання російської агресій й анексії Криму, яку він висловлював під час спілкування із представниками фсб.