Експорт зернових наступного маркетингового року буде незмінним, незважаючи на низьку врожайність - експерт

Цьогоріч через малу кількість дощів урожайність зернових та олійних буде дещо нижчою, ніж у 2023 році, проте це не вплине на показники експорту. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив заступник голови Всеукраїнського аграрного союзу Денис Марчук.

Як кажуть аграрії - не рахуємо, що в полі, а рахуємо, що в коморі. Але ситуація така, що показник (врожайності - ред.) буде меншим порівняно з минулим роком, і фактори зрозумілі. Плануємо отримати в межах 77-78 млн тонн зернових та олійних культур

Зокрема, за його словами, планується отримати близько 56 млн тонн зернових і близько 21-22 млн тонн олійних. "Ще будемо рахувати показники кукурудзи та соняшнику, тому що травень дуже посушливий, і північно-східні регіони не отримають достатньої кількості води, іноді навіть 50% від норми не випало, а там є і 15, і 20%. Тобто ситуація катастрофічна і зараз, бачите, немає дощів, і цей фактор буде одним із ключових у кінцевому випадку, який впливатиме на показники врожайності", - додав Марчук.

Водночас, за його словами, цих показників урожайності загалом достатньо для забезпечення продовольчої безпеки, адже через війну частина населення змушена була виїхати з України. Для забезпечення продовольчої безпеки зараз потрібно близько 15 млн тонн зернових та олійних.

Водночас, за словами Марчука, обсяги експорту в наступному маркетинговому році не зміняться. "Тобто так чи інакше цифра близько 60 млн тонн - це стабільна цифра, яку ми експортуємо. У межах 60 млн тонн, так вона буде закладатися в наступний маркетинговий рік", - уточнив він.

Доповнимо

Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко раніше повідомив, що через те, що 95% експорту зернових відбувається морем, у портах значно ширші можливості для вивезення "сірого" зерна. Орієнтовна кількість необлікованого зерна, яке вивозиться з України, зараз може сягати до 5 млн тонн на рік. 

Нагадаємо

Раніше стало відомо, що Бюро економічної безпеки розслідує кілька кримінальних проваджень, що стосуються сірого експорту зерна. За даними правоохоронців, найпоширенішою схемою такого ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень є купівля зерна, що не має документів про походження, за готівку та подальше його вивезення за кордон за допомогою реквізитів "ризикових" або підставних компаній.

Одним із яскравих прикладів сірого експорту є кримінальні справи, які стосуються сірого експорту із зернового терміналу "Олімпекс" у 2021-2023 роках, коли ним активно керували одеські бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко.

Зокрема, у січні 2021 року правоохоронців зацікавила низка компаній, які займаються експортом зерна і пов'язані з агрохолдингом GNT Group Сергія Грози та Володимира Науменка. ТОВ "Ферко", ТОВ "Металзюкрайн Корп ЛТД", ТОВ "Зерновий Перевантажувальний Комплекс "Інзерноекспорт" та підприємство "Вторметекспорт", що належать до GNT Group, активно використовували реквізити "ризикових" підприємств для проведення експортних операцій. Під час розслідування територіальне управління БЕБ в Одеській області виявило щонайменше три таких "ризикових" підприємства: ТОВ "АУТСТАФФ 19", ТОВ "АЛІСЕНТА ТРЕЙД" і ТОВ "СОЛТЕК ПРОДАКТ". Крім того, слідство встановило, що експортоване зерно зберігалося, зокрема, на складах ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл", яке теж підконтрольне Грозі та Науменку.

За результатами розслідування правоохоронці виявили, що жодне зі згаданих "ризикових" підприємств не має підтверджень придбання зернових, які планувалося експортувати, - а це понад 2 тисячі тонн кукурудзи, ячменю, пшениці (це тільки те, що було виявлено правоохоронцями під час обшуків). Крім того, всі ці підприємства порушували вимоги фінансової та податкової звітності, демонстрували нульову прибутковість, занижували податок на прибуток.

Лише в межах цього кримінального провадження, за підрахунками правоохоронців, компанії Грози та Науменка завдали державі збитків на суму майже 37,5 млн грн. При цьому експортером "сірих" зернових було ТОВ "Агірос", що належить відомому контрабандисту Вадиму Альперіну, проти якого РНБО запровадила санкції 2021 року і якого позбавили українського громадянства. А відвантажувала ці зернові, за даними ЗМІ, ще одна підконтрольна Грозі та Науменку компанія "Аттолло Гранум". 

Наразі це кримінальне провадження ще розслідується.

Ще одне кримінальне провадження, у якому фігурує компанія Грози та Науменка ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл", розслідує територіальне управління БЕБ міста Києва. Воно відкрите роком пізніше, у 2022-му, проте також стосується "сірого" експорту зернових.

Справу розслідують за статтями про ухилення від сплати податків, підробку документів для державних реєстрів, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і незаконне поводження зі зброєю або боєприпасами.

Схема, за якою діяла компанія Грози і Науменка, ідентична тій, що використовувалася раніше, відрізняються лише назви фіктивних компаній, та й то не всі. У ній, зокрема, фігурує згадане вже в іншому кримінальному провадженні ТОВ "АУТСТАФФ 19". 

Крім цієї компанії вони також використовували "ризикові" підприємства "ЕКСПРЕС ВСІ" та "АГРОТРАНС-ГРУП". З їхньою допомогою, за даними слідства, з терміналу зникло щонайменше 40 тис. т зернових та олійних у 2023 році.  

Крім того, детективи БЕБ вважають, що злочинна діяльність, пов'язана з ухиленням від сплати податків через сірий експорт зернових, на терміналі "Олімпекс" триває.