"Ми розуміли, що освітні втрати через пандемію ковіду й війну неминучі, проте зараз у нас є розуміння масштабів" - Лісовий про результати PISA-2022

Сьогодні були оприлюднені результати PISA-2022 — міжнародного дослідження якості освіти. Оцінювали здатність 15-річного учнів застосовувати знання й уміння з читання, математики та природничо-наукових дисциплін. За всіма показниками українські учні зазнали освітніх втрат. Про це УНН повідомляє із посиланням на міністерство освіти і науки України.

Математична грамотність

В українських учнів  результати з математичної грамотності погіршилися на 12 балів, якщо порівнювати з минулим дослідженням у 2018 році. 

58% українських учнів досягли базового, другого із шести, рівня математичної грамотності, 32% учнів — рівня 3 і вищих.

У галузі математики різниця між Україною і країнами ОЕСР(Організації економічного співробітництва та розвитку) становить приблизно півтора року навчання за стандартами PISA.

Втім у МОН також зазначають, що в математиці українські учні зазнали найменше освітніх втрат серед усіх досліджуваних галузей.

Природничо-наукова грамотність

Найвищі результати українські учні отримали з природничо-наукових дисциплін. Однак, у відомстві зазначають, якщо порівняти із результатами 2018 року, вони зменшилися на 19 балів. 

Базового рівня грамотності за шкалою PISA досягли 66% українських учнів і учениць. Це означає, що українські школярі здатні застосувати знання в галузі природничо-наукових дисциплін на рівні їхнього побутового розуміння, а також демонструють елементарні знання. Водночас рівня 3 і вищих досягли 36% учнів.

Читацька грамотність

У читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, якщо порівняти з дослідженням 2018 року. 59% учнів досягли базового рівня в читанні, 29% — рівня 3 і вищих. У середньому українські учні відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA.

Ми розуміли, що освітні втрати через пандемію ковіду й війну неминучі, проте зараз у нас є розуміння масштабів. Ми вже розпочали роботу для надолуження освітніх втрат і будемо робити це, ґрунтуючись на результатах дослідження

Загалом Україна показала вищі результати з усіх трьох галузей, ніж Болгарія, Молдова і Грузія. Водночас результати Естонії, Польщі та Словацької Республіки є вищими.

Доповнення

У середньому, за підсумками PISA-2022, у всіх країнах, зокрема й країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), спостерігалося безпрецедентне падіння успішності в усіх предметних галузях дослідження.  Це  пов’язують з пандемією COVID-19 та тривалим дистанційним навчанням. В Україні додалася повномасштабна війна.

Результати PISA показали різноманітні чинники, які впливають на успішність:

·         учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років, у природничо-наукових дисциплінах — на чотири, а з математики — на понад чотири з половиною роки навчання. Такий розрив, пояснюють різницею в соціально-економічних статусах учнів, які проживають у різних типах місцевості.

·         спостерігається значний гендерний розрив у результатах учнівства. Хлопці на 10 балів випереджають дівчат з математики, а в читанні дівчата випереджають хлопців на 23 бали (понад рік навчання). Водночас у природничо-науковій галузі різниці майже немає.

·         у дослідженні також зазначається, що на домашні завдання з математики українські діти витрачають найбільше часу. У кожного третього це забирає щодня годину чи більше. Водночас учні, які витрачають на домашнє завдання до 30 хвилин або понад 3 години на день, мають гірші результати.

·         дослідження показало суттєве зниження рівня булінгу серед учнів, якщо порівняти з 2018 роком: різниця становить 7,6 відсоткового пункту. У відомстві це пов’язують з тимчасовим закриттям закладів освіти й переходом у дистанційний режим навчання.

Довідково

Дослідження відбувається раз на три роки й охоплює понад 80 країн й економік світу. Цикл PISA-2022 провели не через три, а через чотири роки внаслідок пандемії COVID-19, яка внеможливила проведення планового дослідження у 2021 році.

2022 року Україна вдруге взяла участь у дослідженні. Попри війну вдалось організувати  дослідження у 18 з 27 регіонів України.